Енисей — одна из величайших рек Земли и самая многоводная река России. Длина Енисея составляет 3 487 км. Река официально занимает по длине пятое место в мире — «обошли» Енисей только Амазонка, Нил, Янцзы и Миссисипи. По площади бассейна (2 580 тыс. кв. км) Енисей занимает второе место среди рек России (после Оби) и седьмое место среди рек мира.
Собственно Енисей начинается в городе Кызыле при слиянии Большого Енисея и Малого Енисея. Он является природной границей между Западной и Восточной Сибирью. Левобережье Енисея заканчивает великая Западно-Сибирская равнина, а правобережье представляет царство горной тайги. От Саян до Северного Ледовитого океана Енисей проходит через все климатические зоны Сибири. В его верховьях живут верблюды, в низовьях — белые медведи.
Название реки происходит от эвенкийского «ионесcи» — «большая вода». Хакасы называют его Ким, тувинцы — Улуг-Хем («великая река»), кеты — Хук. Сибиряки нередко называют реку «Енисей-батюшка».
Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Объяснение:
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
