Сара́тов (Саратів[1], рос. Сара́тов) — місто, адміністративний центр Саратовської області. Назва міста пішла від тюркського «Сари Тау» (Жовта гора)[2]. Більшість населення становлять росіяни, нащадки російських переселенців. Населення — 839 800 тис. осіб (2013).Саратов розташований за 858 км на південний схід від Москви, на правому високому березі Волги (Волгоградське водосховище).
Місто протягнулося вздовж Волги на 34 км, від річки Гуселка на півночі до залізничної станції на півдні. розташовано в улоговині, оточеній з трьох сторін невисокими (до 250 м) горами Приволзької височини: (Соколова гора (165 м), Лиса гора (286 м), Лопатіна (274 м), Алтин (251 м), Увек (135 м)).
Пагорби західної частини міста покриті лісом Кумисної поляни. Територія міста сильно розчленована ярами та балками, що прямують до Волги. Головні з них на північ від Соколової гори: Маханна, Січа, Алексіївська, Дудаковська, Сліпиш. У приволзький улоговині: Глебучев (з відгалуженнями Мясницька і Кооперативна), Білоглинська, Вакуровська, Безіменна, Залетаєвська, Токмаковська.
У зв'язку з утворенням Волгоградського водосховища рівень води у Волзі у міста піднявся більш ніж на 6 метрів. На Волзі навпроти Саратова розташовані острови: Дубова грива, Зелений, Покровські піски, Козачий. Ширина Волги навпроти Саратова від 2,6 км у автомобільного мосту розташованого в центрі міста до 8 км у сел. Зоналка.
На заході місто обмежено малими річками Єлшанка та її притокою Разбойщіна. З півночі — річками 1-а і 2-а Гуселка. На півдні протікає річка Назаровка з притоками Черніха і Березина.
Центральна і південна частина міста знаходиться на відмітках 50-80 м над рівнем моря, північні райони 100—140 м, західні райони 120—200 м.
Рослинна зона: різнотравний лісостеп; схили пагорбів в західній частині міста покриті лісом.
Ґрунти: чорноземи звичайні і південні.
На території міста два нафтогазових родовища: Єлшанське і Соколовогорське.
Объяснение:
Объяснение:
Евразия почти целеком расположено в северном полушарии. Омывается всеми океанами планеты (Тихим , Индийским , Северно-ледовитым, атлантическим.
Крайние точки Евразии
Северная: мыс Челюскин – 77°43’ с.ш. 104°18’ в.д.
Южная: мыс Пиай – 1°16’ с.ш. 103°31’ в.д.
Западная: мыс Рока – 38°47’ с.ш. 9°30’ з.д.
Восточная: мыс Дежнёва – 66°5’ с.ш. 169°39’ з.д.