Український степ — степова природна зона в Україні, розташована на півдні, центрі й сході країни. Західна й центральна частина Чорноморсько-Каспійського степу, складової великого Євразійського степу ться із заходу на схід від дельти Дунаю до південних відрогів Середньоруської височини на 1000 км, а на південь до Азово-Чорноморського узбережжя та Кримських гір майже на 500 км[1]. Степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір). Степ займає майже 300 000 км² (40 %) української суцільної етнічної території і 460 тисяч км² (48 %) всіх українських земель. На території сучасної України степ займає 240 тисяч км², або 40 % від усієї території країни, є найбільшим зональним природним комплексом[2]. У степу розташовані Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області, південні частини Кіровоградської і Харківської областей та рівнинна частина Криму. Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок.
Демографическая политика далеко не всегда даёт положительные результаты, т.к.: 1) культура, нацональные обычаи, религия бывают препятствием (например, в мусульманских странах сокращение рождаемости затруднительно) 2) уровень развития медицины не всегда осуществить демографическую политику (например, смертность среди младенцев в развивающихся странах остается очень высокой) 3) уровень образования - препятствие для демографической политики на увеличение рождаемости в развитых странах - другие приоритеты: сначала строят карьеру, а потом заботятся о появлении потомства. 4) уровень экономического стимулирования, направленный на увеличение рождаемости, не достаточен - инфляция может уменьшить в несколько раз материальную которую оказывает государство. 5) экономическая нестабильность в стране - неуверенность населения в своей обеспечить своих детей в будущем. 6) политическая нестабильность - угрозы военных действий на территории государства снижают рождаемость.
Проблема природных катастроф, в действительности, является глобальной, это обусловлено тем, что она охватывает все человечество в целом и влечет зачастую невосполнимые разрушения, связанные с гибелью населения (в результате цунами или урагана, к примеру), с уничтожением имущества и поля деятельности людей. Стихийные бедствия значимы для всего человечества, потому как их предотвратить практически невозможно, а от их воздействия чрезвычайно тяжело. Пути решения этих проблем есть.1) Охрана природы (заповедные зоны и т.д.) 2)внедрение ресурсосберегающих технологий 3)обеспечение экологической безопасности населения
Український степ — степова природна зона в Україні, розташована на півдні, центрі й сході країни. Західна й центральна частина Чорноморсько-Каспійського степу, складової великого Євразійського степу ться із заходу на схід від дельти Дунаю до південних відрогів Середньоруської височини на 1000 км, а на південь до Азово-Чорноморського узбережжя та Кримських гір майже на 500 км[1]. Степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір). Степ займає майже 300 000 км² (40 %) української суцільної етнічної території і 460 тисяч км² (48 %) всіх українських земель. На території сучасної України степ займає 240 тисяч км², або 40 % від усієї території країни, є найбільшим зональним природним комплексом[2]. У степу розташовані Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області, південні частини Кіровоградської і Харківської областей та рівнинна частина Криму. Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок.
Объяснение: