ответ:Плюсы и минусы
Объяснение: Плюсы ЭГП Океании
Океа́ния — собирательное название обширного скопления островов и атоллов в центральной и западной частях Тихого океана. Границы Океании условны. Западной границей принято считать остров Новая Гвинея, восточной — остров Пасхи. Как правило, в Океанию не включают Австралию, а также острова и архипелаги юго-восточной Азии, Дальнего Востока и Северной Америки. В разделе географии, страноведение, Океанию изучает самостоятельная дисциплина — океанистика.
1 Большое количество островов
2 Омывается водами двух океанов (Тихого и Индийского).
3 Омываются множеством морями и океанами:(Море Банда,Яванское море, Море Сулавеси, Тихим и индийским океаном)
4 Нет очагов военных конфликтов
5. Общая площадь островов Океании, наиболее крупным из которых является Новая Гвинея, составляет 1,26 млн км²
Минусы ЭГП Австралии.
1 Не имеет сухопутных границ с другими государствами.
2 Большие транспортные расходы.
3 Частые извержения вулканов.
4 Государство расположено далеко от рынков сбыта, сырья и международных морских торговых путей.
Текстильну промисловість поділяють на кілька складових частин залежно від використаної сировини та отримання готової продукції. Сировина може бути природного походження — рослинного (бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі — китайська кропива), тваринного (вовна, шовкова нитка з коконів гусіні метелика-шовкопряда) або хімічного виробництва (штучні й синтетичні волокна). Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали. Тканини отримують ткацьким — шляхом переплетення ниток на спеціальному ткацькому верстаті. Натомість трикотаж (полотно й готові вироби — панчохи, шкарпетки, рукавиці, спідній і верхній одяг) отримують з’єднанням ниток у петлі. Тканини і трикотаж можуть бути однорідними (виготовленими з волокон і ниток одного виду — бавовняних, лляних, шовкових, вовняних чи хімічних) і змішаними (наприклад, із суміші бавовняного і синтетичного волокна). Неткані матеріали зовні можуть нагадувати тканини чи трикотажне полотно, але для їх виробництва використовують інші технології (наприклад склеювання, зв’язування , пресування вихідної сировини тощо). Їх широко застосовують у побуті та виробництві.