загальні дані
Объяснение:
Довжина 385 км, площа басейну 15300 км². Тече в межах Чуднівського, Романівського, Житомирського, Коростишівського і Радомишльського районів Житомирської області та Іванківського і Бородянського районів Київської області.
Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівка, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Геологічна будова Редагувати
Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лесом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишль і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївка серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».
ответ:1. Виктория - тектоническое (прогиб земной коры)
2. Ньяса и Танганьика - тектоническое (разлом земной коры)
— тектонические. Это обычно самые глубокие озера, образованные на месте провалов земной коры (Байкал — глубина 1620 м; Танганьика — 1470 м) . Глубина большинства озер тектонического происхождения обычно меньше 1000 м. Донья наиболее глубоких озер лежат ниже уровня океана (дно Байкала находится на 1165 м ниже уровня океана; Озера, образовавшиеся в прогибах земной коры, имеют обычно не очень большие глубины
ХРУСТАЛЬНАЯ ЦЕПЬЧерез сердце Африки с севера на юг протянулась цепь Великих Африканских озер. Самые крупные из них — оз. Виктория, оз. Танганьика и оз. Малави (Ньяса) . Виктория — самое мелкое озеро из трех крупнейших озер, его глубина не превышает 93 м. Танганьика — самое глубокое озеро (до 1470 м) , второе по глубоководности после Байкала.
Эти озера возникли в глубоком разломе континентальной коры. Есть предположение, что в будущем этот разлом разорвет Африку с севера на юг по линии Великих озер. Горные озера превратятся в узкий залив Индийского океана. Края разлома под давлением магмы вздыбятся горными вершинами. Наклон континента изменится, и африканские реки потекут в другом направлении.
Но это дела далекого будущего. Пока мы еще можем любоваться красотой горных озер и удивляться богатству их подводного мира. Вода в озерах жесткая и небогатая органическими веществами, зато хрустально прозрачная. Сильные штормы перемешивают воду и насыщают кислородом глубокие слои.
Обитатели Великих озер часто имеют общую исходную форму, от которой в каждом озере образовались свои эндемичные виды. Характерный пример — сомы из семейства клариевых. У речных представителей этого семейства есть наджаберные органы для получения кислорода из воздуха. В насыщенных кислородом озерах этот орган стал лишним. У озерных клариевых он исчез (редуцировался) , при этом сильнее развились жабры и появилось кожное дыхание. В каждом озере <ЖЙ клариевые — ксенокларии в оз. Виктория, диното- птеры в Танганьике и батикларии в Малави.
Объяснение: