Євразія є найбільшим континентом на Землі, площа якого 36% від загальної площі суші. В Євразії знаходиться 93 країни. Євразія повністю розташована в Північній півкулі. Євразію умовно ділять на дві частини – Європу та Азію. Кордон між Європою і Азією проходить по хребту Уральських гір, далі – по річці Урал, що впадає в Каспійське море, і потім – по хребту Кавказьких гір.
Площа материка Євразія – 54 млн.км2
Континент омивається– Атлантичним, Північним Льодовитим, Індійським і Тихим океанами .
Рослинний і тваринний світ Євразії відрізняється великою різноманітністю. В межах материка є майже всі кліматичні пояси і кліматичні зони: арктичні пустелі, тундра і лісотундра, ліси, степи, пустелі.
Більшу частину Європи і Сибіру займає зона лісів помірного поясу, хвойні, змішані і широколисті ліси. У кожній природній зоні своя рослинність і свій тваринний світ, пристосований саме до цієї зони. Зараз на континенті проживає велика частина населення Землі, а це понад 5 млрд людей – більше 70% населення планети. Розміщено населення вкрай нерівномірно, найбільшу щільність має населення Західної Європи і Південно-Східної Азії. Саме в Євразії виникли три відомі світові релігії: буддизм, християнство, іслам.
На території континенту багато великих рівнин і найдовших гірських систем на планеті. Гори і плоскогір’я займають близько 65% території Євразії. В Євразії розташована найвища гірська система світу – Гімалаї, в межах якої знаходиться найвища точка Землі, гора Джомолунгма (Еверест) заввишки 8848 м.
На північ від Гімалаїв розташоване найбільше в світі нагір’я Тибет. Серед корисних копалин Євразії найбільш поширені неметалеві, металеві та горючі родовища копалин. Найбільші родовища наступних копалин: марганець, залізо, нікель, мідь, вольфрам, нафта, вугілля, графіт, срібло, золото.
Внутрішні води Євразії Материк багатий на внутрішні води – річки, озера і підземні води. Найглибші і великі озера – Байкал, Онезьке, Ладозьке, Балхаш, Іссик-Куль, Аральське і Каспійське море-озеро. Найбільші річки Євразії – Об, Янцзи, Амур, Хуанхе, Ганг, Інд, Єнісей, Лена, Амудар’я, Амур.
Объяснение:
Экономико-географическое положение (ЭГП) — вид географического положения, определяемый как "совокупность пространственных отношений предприятий, населённых пунктов, ареалов, районов, отдельных стран и их групп к внешним объектам, имеющим для них экономическое значение" [1]. Или отношение объекта (города, района, страны) к вне его лежащим данностям, имеющим то или иное экономическое значение, - все равно, будут ли эти объекты природного порядка или созданные в процессе истории (по Н.Н.Баранскому)[2]. Другими словами, ЭГП - это положение в экономическом пространстве, которое определяется по отношению и к природным элементам окружающей среды, и к созданным человеком элементам искусственной среды, и к размещению самого населения.
Значительный вклад в развитие отечественной концепции ЭГП внесли И.М. Маергойз[3], Ю.Г. Саушкин[4], Я.Г. Машбиц, Е.Е. Лейзерович и другие ученые[5].
