1)Територія Африки розташована у межах екваторіального, субекваторіальних, тропічних та субтропічних поясів. Через те, що екватор перетинає Африку майже по середині- усі її кліматичні пояси, за винятком екваторіального,
2)По обидві сторони від екваторіального кліматичного поясу знаходяться субекваторіальні пояси. Влітку тут переважає екваторіальний тип клімату, а взимку – тропічний і сухий. Саме тому опадів випадає більше в літній період, ніж у зимовий період.
3)Екваторіальний кліматичний пояс охоплює узбережжя Гвіней ської затоки та улоговину річки Конго. Його називають поясом «вічно го літа». Тут постійно висока температура повітря (+24 °С і вище), ви сокою є і вологість повітря. Зранку стоїть сонячна погода і нагріте й насичене вологою повітря
4)столиця держави Малі, порт на річці Нігер. Місто розташоване на берегах Нігера, у південно-західній частині країни. Виробляються медикаменти, текстиль, тютюн, продукти хімічної промисловості, вироби з металу.
5)великі смуги земної поверхні, які виділяють за кліматичними умовами і які мають характер широтних поясів (виділяють за особливостями режиму температури та опадів).
6)Тропічний кліматичний пояс — утворює два пояси на північ та південь від субекваторіального кліматичного поясу. Тропічний клімат формується загалом під впливом тропічних повітряних мас, що формуються між 23°30' північної й південної широт. Оскільки тропічний кліматичний пояс є одним з основних, то в ньому протягом усього року панують тропічні повітряні маси, які за ознаками є сухими й жаркими.
7) Сахара - найбільша з жарких пустель земної кулі. Її площа, відповідна область із середньорічною кількістю опадів від 100 мм і менше, приблизно дорівнює території США. Це "мертве серце" Сахари простягається приблизно на 5150 км від берегів Атлантичного океану до узбережжя Червоного моря в Єгипті і Судані. Місцями в Лівії і Єгипті пустеля виходить до узбережжя Середземного моря. З півночі на південь Сахара простягнулася на 970-1300 км, причому найбільш вузька вона на атлантичному узбережжі. У кліматичному відношенні - по сполученню максимальної тривалості сонячного сяйва у відсотках від можливого, високої температури, низької вологості повітря і відсутності дощів - Сахара являє собою самий класичний приклад жарких пустель світу
8)клімат Африки зумовлений географічним положенням материка Африка, його великими розмірами, особливостями рельєфу і баричного тиску, близькістю величезного континентального масиву Євразії, а також холодними (біля західних берегів) і теплими течіями (біля східних берегів). Мала розчленованість робить материк малодоступним для впливу моря.
9)Пустелі Атакама в Південній Америці й Наміб в Африці утворилися на узбережжях материків. Причиною тому є прибережні холодні течії (у Південній Америці Перуанська, а в Африці – Бенгальська), які приносять сухе повітря.
10)Поширений на територіях, прилеглих до Середземного моря, а також цей тип клімату переважає в більшій частині Каліфорнії, в деяких районах Західної і Південної Австралії, в південно-західній частині Південної Африки, у центральній частині Чилі.
11)український термін — підзворотниковий пояс[1][2]) — перехідний від тропічного до помірного кліматичний пояс Землі. Субтропіки розташовані приблизно між 25° і 45° у північній і південній півкулі. У цих регіонах, як правило ігаються тропічне літо і нетропічна зима. Субтропіки часто ділять на аридні (середземноморський клімат), вологі та напіввологі. Поширене визначення називає клімат субтропічним, якщо середньорічна температура становить більш ніж 20 °C, а середня температура найхолоднішого місяця (січня або липня залежно від півкулі) знаходиться нижче за цю відмітку, але перевищує 0 °C. У субтропіках збереглися релікти раннього кайнофіту (середній Крейдяний період).
Астрономическая справка. Положение Земли на орбите в моменты: летнего солнцестояния (слева), зимнего солнцестояния (справа), осеннего равноденствия (спереди) и весеннего равноденствия (сзади). Июньское (летнее) солнцестояние. Цветом показаны зоны Земли с различной долготой дня (северное полушарие сверху) Различают зимнее и летнее солнцестояние. По всемирному времени (в других часовых поясах эти даты могут отличаться на сутки) в северном полушарии зимнее солнцестояние происходит 21 или 22 декабря, а летнее солнцестояние происходит 21 июня (в високосные годы 20 или 21 июня). южном полушарии — наоборот, декабрьское солнцестояние оказывается летним, а июньское — зимним. День зимнего солнцестояния является самым коротким днём (с самой длинной ночью) в году в соответствующем полушарии (кроме полюса, где единственная ночь в году длится полгода, и зимнее солнцестояние — середина этой полярной ночи). День летнего солнцестояния является самым длинным днём (с самой короткой ночью) в году в соответствующем полушарии (кроме района полюса, где единственный световой день в году длится полгода и летнее солнцестояние — середина этого полярного дня). В средних широтах в течение астрономической зимы и весны точка, в которой Солнце находится в полдень (точнее, в истинный полдень), ежедневно поднимается всё выше над горизонтом, а в день летнего солнцестояния «останавливается» и изменяет своё движение на обратное. Затем она каждый день опускается всё ниже, и, в конце концов, в момент зимнего солнцестояния, снова «останавливается» и начинает подниматься обратно. Вследствие високосного сдвига даты солнцестояния в разные годы могут отличаться на 1—2 дня. Традиционно момент зимнего солнцестояния принимается за начало астрономической зимы, а момент летнего солнцестояния — за начало астрономического лета, что является следствием выбора для началаастрономической весны или осени — дня весеннего или осеннего равноденствия [3]. Астрономическая долгота солнца в эти моменты, соответственно, 90° и 270°. В течение нескольких дней до и после момента солнцестояния Солнце почти не меняет склонения, его полуденные высоты в небе почти неизменны (высота в течение года меняется по графику, близкому к колоколообразной вершине синусоиды); отсюда и происходит само название солнцестояния. Из наблюдений высот Солнца в период обоих солнцестояний может быть определён наклон плоскости эклиптики к плоскости небесного экватора. Обозначение точек [править | править вики-текст] Точки зимнего и летнего солнцестояний обозначаются символами зодиака, , в которых они находились во времена Гиппарха: зимнего солнцестояния — знаком Козерога (), летнего солнцестояния — знаком Рака
В результате предварения равноденствий эти точки сместились и ныне находятся, соответственно, в созвездиях Стрельца и Тельца, причём точка летнего солнцестояния переместилась в созвездие Тельца из созвездия Близнецов сравнительно недавно — осенью 1988 года
Объяснение:
МНОГО ВОДЫ,НО ТЫ САМ ВЫБЕРИ ТО ЧТО ТЕБЕ ПО ТЕМЕ!