Індійський океан утворився в результаті розколу давнього материка Гондвана на окремі частини. Він знаходиться в межах трьох літосферних плит – Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Серединно-океанічні хребти Аравійсько-індійський, Західно-індійський та Австрало-Антарктичний – є межами між цими плитами. Підводні хребти і підняття поділяють океанічне ложе на окремі улоговини.
Шельфова зона вузька. Більша частина океану розміщена у межах лож і має значні глибини (4000-6000 м). Найбільші глибини знаходяться поблизу Великого Зондського жолоба.
Кліматичні особливості океану зумовлені його географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30... +35 °С.
Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.
Найхолоднішими є води на півдні океану, де відбувається вплив Антарктиди. Тут трапляються айсберги.
Солоність поверхневих вод вища, ніж середня у Світовому океані. Рекорд солоності зафіксовано у Червоному морі - 41 ‰.
На відміну від північної частини океану, де циркуляцію вод визначають мусони, у південній – течії відповідають загальній схемі розміщення у Світовому океані. Найпотужнішими теплими течіями є Південна Пасатна та Мусонна, холодними – Течія Західних Вітрів та Сомалійська.
Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.
1. ПО СОДЕРЖАНИЮ карты бывают двух видов: Общегеографические (на них обычно изображены реки, озера, рельеф, дороги...) Тематические (это обычно физико-географические-геологические, климатические, почвенные, ботанические, природного районирования и социально-экономические-политические, политико-административные, экономические, карты населения и на этом список не заканчивается)
2. ПО МАСШТАБУ карты бывают уже трех видов: Мелкомасштабные (мельче 1:1 000 000) Среднемасштабные (от 1:200 000 до 1:1000 000) Крупномасштабные (от 1:200 000 и крупнее)
3. ПО НАЗНАЧЕНИЮ (я вспомнила только 4 вида, но это не значит, что их только 4 и есть) Научно-справочные Навигационные Туристские Дорожные
4. ПО ОХВАТУ ТЕРРИТОРИИ Но Вам, наверное, нужна топографическая
Коперник Создал гелеоцентрическую систему "о вращении небесных тел ". он пришёл к выводу, что не Земля, а Солнце должно быть неподвижным центром Вселенной. Главное и почти единственное сочинение Коперника, плод более чем 40-летней его работы, — «О вращении небесных сфер» Сочинение издано в Нюрнберге в 1543 году; оно печаталось под наблюдением лучшего ученика Коперника, Ретика. Бруно-Бруно высказывал ряд догадок, опередивших эпоху и обоснованных лишь последующими : о том, что звёзды — это далёкие солнца, о существовании неизвестных в его время планет в пределах нашей Солнечной системы, о том, что во Вселенной существует бесчисленное количество тел, подобных нашему Солнцу. галилей-Он первым использовалтелескоп для наблюдения небесных тел[3] и сделал ряд выдающихся астрономических открытий. Галилей — основатель экспериментальной физики. Своими экспериментами он убедительно опроверг умозрительную метафизику Аристотеля и заложил фундамент классической механики.
Відповідь:
Індійський океан утворився в результаті розколу давнього материка Гондвана на окремі частини. Він знаходиться в межах трьох літосферних плит – Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Серединно-океанічні хребти Аравійсько-індійський, Західно-індійський та Австрало-Антарктичний – є межами між цими плитами. Підводні хребти і підняття поділяють океанічне ложе на окремі улоговини.
Шельфова зона вузька. Більша частина океану розміщена у межах лож і має значні глибини (4000-6000 м). Найбільші глибини знаходяться поблизу Великого Зондського жолоба.
Кліматичні особливості океану зумовлені його географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30... +35 °С.
Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.
Найхолоднішими є води на півдні океану, де відбувається вплив Антарктиди. Тут трапляються айсберги.
Солоність поверхневих вод вища, ніж середня у Світовому океані. Рекорд солоності зафіксовано у Червоному морі - 41 ‰.
На відміну від північної частини океану, де циркуляцію вод визначають мусони, у південній – течії відповідають загальній схемі розміщення у Світовому океані. Найпотужнішими теплими течіями є Південна Пасатна та Мусонна, холодними – Течія Західних Вітрів та Сомалійська.
Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.
Пояснення: