Відповідь:
41°пн. ш. 14°сх. д. (більш точні координати 40°49′14″ пн. ш. 14°25′47″ сх. д. )- вулкан Везувій.
Пояснення:
Вулкан Везувій (Європа, Італія) - діючий відомий славнозвісним «плініанським» виверженням у 79 р.н.е., під час якого було знищено кілька римських міст, серед яких Помпеї та Геркуланум.
Додатково: Повністю питання з підручника звучить так: Який вулкан став не тільки грізним явищем, а й відомою історичною подією, датованою 79 р.н.е.? Визначте його координати.
Питання з перевірки знань розділу про оболонки Землі, тема «Літосфера». Інформація саме про цей вулкан є в навчальному матеріалі, і одне з завдань було визначити його координати. Тому під час підсумкової перевірки це питання не мало би викликати у вас труднощів.
Що я хочу сказати? Уважно читайте матеріал підручника та не нехтуйте додатковою інформацією, що розміщена в параграфах.
До відповіді прикріплено карту.
Объяснение:
Закономірності поширення форм рельєфу. Сучасний рельєф України сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі, які діяли протягом кайнозойської ери. Походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає геоморфологія. Загальний план будови рельєфу України (розташування, напрямок простягання та висота низовин, височин і гір) зумовлений насамперед тектонічною будовою. У цьому можна пересвідчитись, порівнявши тектонічну і фізичну карти України. Більшість великих форм рельєфу України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини, Донецький кряж, Придніпровська низовина і Українські Карпати) простягаються з північного заходу на південний схід відповідно до напрямку залягання тектонічних структур. Велику роль відіграє найдавніша структура — Український кристалічний щит, який і задав основний напрямок іншим структурам. Здебільшого великі форми рельєфу України мають прямий зв'язок з тектонічними структурами: у межах щита і складчастих споруд здіймаються височини і гори, а тектонічним западинам відповідають низовини. Водночас у західній частині України зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами обернений: Волино-Подільській плиті, Галицько-Волинській западині та Передкарпатському прогину відповідають неузгоджені з ними форми рельєфу — височини і горбогірні пасма. Це пов'язано з так званими неотектонічними рухами — підняттями земної кори, що відбувалися там наприкінці кайнозою. Тоді зазнала підняття майже вся територія України, крім берегової смуги Причорномор 'я. Найбільше піднялися Карпати й Передкарпаття, Кримські гори, Донецька і Подільська височини. Це спричинило активне врізання в земну поверхню річок, які утворили глибокі зі стрімкими схилами долини, а на півдні Подільської височини — каньйони.