Тварини степу пристосувалися до життя в умовах відкритої місцевості, посушливого клімату, періодів без харчів, нестачі води.
Необхідність в надійному укритті – це те, чим об’єднані всі тварини. Зони степів добре проглядаються, і дрібні тварини не змогли б врятуватися від хижаків без хорошого притулку. В якості укриттів більшість тварин степу використовують нори, в яких і проводять основну частину часу. Нори не тільки захищають представників фауни від небезпеки, але і допомагають врятуватися від несприятливих погодних умов, служать притулком для звірів на час зимової сплячки. Саме там ссавці вирощують своє потомство, оберігаючи його від будь-яких зовнішніх небезпек. Риття нір притаманне гризунам: мишам, хом’якам, полівкам. Лисиці і борсуки також риють нори, а ті представники фауни, які не можуть вирити нору самостійно, намагаються заволодіти чужою. Житло лисиць часто стає, наприклад, видобутком вовків, а в великих норах ховрахів селяться невеликі хижаки – горностаї і тхори, а також змії. У норах ховаються від небезпек навіть деякі птахи.
1.Наше путешествие по Южной Америке началось по крупному притоку реки Амазонки – Паране.
2. Путь лежал на крайний юг материка, в знаменитую сельву.
3.Там, на территории крупнейшего государства Южной Америки – Уругвая, находится сельва, самая сухая природная область Земли. 4.Растительный мир сельвы беден, почти нет трав, цветов.
5.Затем на вертолете мы отправились на восток материка, в Анды.
6.Это невысокие горы, их высшая точка всего 895м.
7.В этих горах есть озеро Титикака, из которого берет начало Ориноко, река, впадающая в Тихий океан.
8.На Ориноко есть водопад Анхель, названный в честь самой распространенной в Ориноко рыбки. 9.От реки уже рукой подать до Патогонии, самой влажной области в Южной Америке