Особенности вод в океане определяются в значительной мере процессами водо- и теплообмена с соседними океанами. в частности, запас тепла в водных массах постоянно поддерживается притоку сравнительно теплых вод из атлантического океана. крупный речной сток (обь, енисей, лена и также способствует повышению температур и уменьшению солености водных масс, а также создает избыток вод и предопределяет зарождения течений в поверхностном слое от берега. температура поверхностных вод океана основном близка к температуре замерзания воды при этой солености (-1 ° -2 ° с). только в субарктических районах она повышается до +5 +8 ° с. характерной чертой океана бы существование льда в течение года. преобладает многолетний лед - пак - толщиной 2-4 м и более. летом моря океана значительной мере от льда. из северной атлантики в северный ледовитый океан под действием западных ветров поступает мощный поток теплых вод - продолжение североатлантического течения, движется на восток. от чукотского и восточносибирских морей воды в океане движутся в обратном направлении - с востока на запад, образуя трансарктический течение. она выносит полярные воды и льды в атлантику, в основном, через датский пролив.
Объяснение:
Абісальні інтрузивні тіла формуються на глибинах у
декілька десятків кілометрів від поверхні. Вони
характеризуються великими розмірами і тісним зв’язком з
магматичним осередком, або самі являють собою застиглі
внутрішньокорові магматичні осередки. Форма абісальних
інтрузій різноманітна; найбільш характерними є батоліти,
бісмаліти, штоки та етмоліти
Гіпабісальні інтрузивні тіла формуються на відносно
невеликих глибинах і здебільшого пристосовуються до умов
залягання вміщуючих порід. При вкоріненні вони
використовують усі послаблені зони земної кори незалежно від
положення їх в просторі.
Субвулканічна стадія передбачає процес підготовки до
самого виверження. Зароджуючись в верхній мантії, в зоні
астеносфери, магматичний розплав переміщується в верхні
горизонти земної кори, де заповнює магматичні камери. Він є
здебільшого базальтового складу і містить велику кількість газів
та водяної пари в розчиненому стані. Повільно піднімаючись
догори по ослаблених зонах або по тріщинах, магма, завдяки
високій температурі, розплавляє та асимілює (поглинає)
вміщуючі породи, створюючи таким чином трубоподібні канали
та розширюючи тріщини. При досягненні певної глибини, де її
температура знижується до 1200 °С, в ній відбувається виділення
в окрему фазу газів та перегрітої водяної пари.