Київ — за легендою його засновником був князь Кий, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю.
Львів — заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева.
Харків — названий іменем козака Харка.
Чернігів — за легендою одержав назву від князя Чорного і княжни Чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів.
Суми — названі начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається і річка, на якій стоять Суми.
Житомир — пов'язаний з ім'ям одного з дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після загибелі князів Житомир залишив Київ і оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього.
Володимир-Волинський — названий іменем князя Володимира Святославича, що збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі.
Дрогобич — за народними переказами раніше називався Бич. Під час монголо-татарської навали місто було спалене ворогом. Згодом поблизу згарища було засновано другий Бич. Трохи змінена назва "другий Бич" збереглася досі.
Фастів — походить від селища Хвостів, яке згодом перетворилося у Фастів.
Мукачеве — за легендою виникло біля старовинного замка, збудованого на високому горбі. Ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору.
Конотоп — був заснований на непрохідних болотах, де тонули коні.
Бердичів — походить від берендичів -племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів формувалась найбоєздатніша кіннота князя Володимира Мономаха.
Полтава — пов'язана з назвою річки Олтавою (так раніше називалася Ворскла).
Вишгород — місто Київської обл. Велике давнє село часів Київської Русі, резиденція княгині Ольги. Вперше згадується 946 року. Одні вважають, що Вишгород походить від слів "вишній город" — "високе місто", інші — від того, що розташований на Дніпрі вище Києва.
Вінниця — походить або від назви річки, Віннички, або ж від старослов'янського слова — "віно": придане, посаг, дарована земля. З історії відомо, що Вінниця була придбана князями Коріатовичами.
Гуляйполе — місто Запорізької області. Виникло 1785р. Гуляйполе означає "роздолля, вільне поле".
Десна — права притока Дніпра, походить від "десниці" — права рука, правий бік.
Дніпро — стародавні греки називали Борисфен, римляни і скіфи — Данапріс, а згодом Данапер, турки — Узу, українці — Дніпр. Походження назви остаточно не з'ясоване. Одне з припущень: від скіфського -дана — річка і -іпр — глибока.
Дністер — назва річки, можливо, походить від скіфських слів "швидка річка".
Дунай — річка, що має сучасну назву від аланського Дон, дуна, дана — "вода, річка".
Збруч — ліва притока Дністра. Назва походить від слова збруч — "болото",
Інгулець — права притока Дніпра, Греки називали Герос, половці - Івля "оповіщення, сторожова річка",
Сіверський Донець — права притока Дону. Слово "дон" у перекладі з аланської мови (алани — предки осетин) означало "вода; річка".
Сіверський — від східнослов'янського племені сіверян, що жили у верхній течії
річки.
Південний Буг — річка, що впадає в Чорне море. Стародавні греки називали — Гіпа-ніс, Іпаніс, у літописах відомий як Бог, Боуг. Буг (Західний Буг) — річка, права притока Вісли, назва, можливо, походить від "буг" - кривий, зігнутий.
Прип'ять — права притока Дніпра. Назва від слов'янського слова "п'ятить" — пливти по річці.
Прут — ліва притока Дунаю. Назва від скіфського "пораута" — "бурхлива вода", "бурхлива річка".
Псел — ліва притока Дніпра. Давня українська назва Псло. Назва виникла, очевидно, від слов'янського кореня піс, пьс, пес, пстрі — "луки, вологе місце".
Рось — права притока Дніпра.Слово русь (рось) означає "рудий, русявий, русий".
Сейм — ліва притока Десни. Назва, як вважається, пов'язана з сімома окремими джерелами притоки.
1)Тропосфера;
Стратосфера;
Мезосфера;
Термосфера;
Экзосфера.
2) Тропосфера— нижний, наиболее изученный слой атмосферы, высотой в полярных областях 8—10 км, в умеренных широтах до 10—12 км, на экваторе — 16—18 км.
Стратосфера— слой атмосферы, располагающийся на высоте от 11 до 50 км. Характерно незначительное изменение температуры в слое 11−25 км (нижний слой стратосферы) и повышение её в слое 25−40 км от −56,5 °С до +0,8 °С (верхний слой стратосферы или область инверсии).
Мезосфера -слой атмосферы на высотах от 40—50 до 80—90 км. Характеризуется понижением температуры с высотой; максимум температуры расположен на нижней границе, после чего температура начинает убывать до −70° или −80°C вблизи мезопаузы — переходного слоя к термосфере.
Термосфера- очень разреженный слой атмосферы на расстоянии 80—800 км от поверхности Земли, характеризующийся быстрым ростом температуры до высот 200—300 км (до 1500°) и сохранением ее постоянной до практических пределов распространения.
Экзосфера- внешняя часть верхней атмосферы Земли и других планет. Нижняя граница экзосферы — экзобаза — определяется по равенству длины свободного пробега атомов высоте однородной атмосферы.
3)По мнению специалистов, в жизни растений, животных и растений велика роль озонового слоя атмосферы. Он защищает поверхность Земли от опасного для живых существ ультрафиолетового излучения Солнца. Промышленность выбрасывает в атмосферу миллионы тонн веществ (содержащих хлор, фреон и т. п.) , разрушающих озоновый слой.