У людському суспільстві існування віри у вигляді різних віровчень можна прослідкувати з найдавніших часів. Одні віровчення (релігії, світогляди, ідеології) змінюють інші, кожне покоління описує суще за до понять свого часу і таким чином віра продовжує жити у суспільстві.
Релігія — це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства — певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio — і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.
Релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно[Джерело?] й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.
Інші визначення терміну «релігія»:
б життя;система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок буття
2. 65° с. ш. 36° в. д.
3. Это море принадлежит группе морей Северного Ледовитого океана.
Расположено между 68 градусом с.ш. и 63 градусов с. ш.
3. Протяженность моря от горла до южного берега чуть больше 1000 км
4. Белое море омывает материк Евразия. Всё Белое море целиком считается внутренними водами России.
Белое море делится на несколько частей: Бассейн, Горло (пролив, соединяет Белое море с Баренцевым), Воронка, Онежская губа, Двинская губа, Мезенская губа, Кандалакшский залив.
Берега Белого моря имеют собственные названия и разделяются (в порядке перечисления против часовой стрелки от побережья Кольского пролива) на Терский, Кандалакшский, Карельский Онежский, Летний, Зимний, Мезенский и Канинский; иногда Мезенский берег разделяют на Абрамовский и Конушинский берега, а часть Онежского берега называют Лямицким берегом.
Берега моря (Онежский и Кандалакшский заливы) изрезаны многочисленными губами и бухтами. Западные берега обрывистые, восточные — низменные.