ответ: У зонах розходження (спредингу) плит відбувається підняття з астеносфери мантійної речовини, яка нарощує краї плит. У зонах сходження океанічних та континентальних плит (субдукції) океанічні плити занурюються під континентальні по похилій площині. У межах насунутої частини континентальної плити широко проявляються скиди, складчастість, вулканізм переважно андезитового складу. В результаті зіткнення континентальних плит (колізії) утворюються орогенні пояси із широким розвитком шар’яжів, насувів, вулканізму, сейсмічних поштовхів.
Объяснение:
Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше розломів виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними. Так у місцях розривів на дні океану відбувається нарощення земної кори
Якщо плити зближуються, то під час зіткнення їхні краї зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індо-Австралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї.
Рельеф світового океану поділяються на:
Шельф, материковий схил і материкове підніжжя
Підводні каньйони
Глибоководні жолоби
Серединно-океанічні хребти
Література
Посилання
Широтна зональність — закономірна зміна фізико-географічних процесів, компонентів і природних комплексів геосистем від екватора до полюсів.
Повітряна маса — великий об'єм повітря в тропосфері з певними порівняно стабільними властивостями (температура, вологість тощо), що рухається як одне ціле.
Клімат- багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних , 25-ти — 50-тирічні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості.
Висотна поясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.