Объяснение:
Населе́ние Земли — общее число людей, живущих на Земле, достигшее в январе 2020 года 7 763 035 303 человек[1]. Вплоть до 1970-х годов численность населения мира росла по гиперболическому закону; с 1990 года наблюдается замедление темпов роста населения Земли[2], в 1990 году прирост составил 87,4 млн. Тем не менее, численность населения в абсолютном выражении продолжает быстро увеличиваться (в 2002 году — на 74 млн, в 2014-м — на 87 млн[3]), хотя относительный прирост в 2000-х годах сократился почти вдвое по сравнению с показателем 1963 года, когда он достиг пикового значения (2,2 % в год)[4].
По данным ООН, в 1994—2014 годах количество людей старше 60 лет удвоилось, и уже в 2014 году количество пожилых людей в мире превысило число детей в возрасте до пяти лет[5].
В 2009 году впервые за всю историю человечества численность городского населения сравнялась с численностью сельского, составив 3,4 млрд человек[6]. И далее ожидается, что всё большая часть мирового населения будет представлена горожанами (то есть городское население продолжит расти быстрее, чем население мира в целом), что подтверждается и последними (на 2013 год) данными[5].
В 2010 году около 60 % населения мира проживало в Азии, 15,5 % - в Африке, 10,4 % - в Европе. В 2050 году, по среднему варианту прогноза ООН, свыше половины населения мира будет проживать в Азии, 25 % — в Африке, 8,2 % — в Латинской Америке, 7,4 % — в Европе, 4,7 % — в Северной Америке[7].
Учёные из ООН и Вашингтонского университета утверждают, что население Земли к 2100 году составит 11 миллиардов человек[8].
Самое крупное в мире государство по численности населения — Китай; после 2025 года, возможно, его догонит Индия; до 1991 года третьим по численности населения был Советский Союз, после его распада третьими стали США, которые после 2006 года имели население более 300 млн чел. (больше, чем страны постсоветского пространства, вместе взятые); Индонезия, Бразилия занимают четвёртое и пятое места по численности населения; Пакистан, Нигерия, Бангладеш, Россия занимают шестое, седьмое, восьмое и девятое места, соответственно.[⇨]
1б
2а
3б
4а 5а 6бвдє
7Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.
Перви́нний се́ктор господарства
— галузі економіки, продукти яких здебільшого є сировиною для інших галузей. До первинного сектора належать сільське господарство, рибальство, лісова промисловість та гірництво.
До первинного сектора також часто зараховують діяльність, пов'язану зі збором, пакуванням, очисткою і переробкою сировини на місці.
10 Нестле-швейцарія вольтсваген-німеччина мітсубісі-японія крайслер-сша
11.4Сукупність промислових центрів, що мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси, територіально утворює промисловий вузол
3Соціально-економічний район — територія держави, що виділяється в економіці країни своєю спеціалізацією та концентрацією населення.
5Промисловий центр — населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підприємств певної спеціалізації або об’єднаних у виробничу структуру сировинними і технологічними зв’язками
1Кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними визначають галузеву структуру господарства країни
12Глобалізація світової економіки суттєво впливає на розвиток світового господарства та визначає рівновагу як на міжнародному, так і на національному рівнях у зв’язку з відсутністю в національному господарстві всієї сукупності засобів і предметів праці, які мають забезпечувати безперервність розширення процесу виробництва.