ответ:І справді цікаве питання, хоча якщо прийняти до уваги гіпотезу, буцімто саме з Африки пішло людство, то тоді питання це втрачає свій сенс, бо Африка була відома завжди. І дійсно північна Африка, а саме давня єгипетська цивілізація стоїть у витоків нашої сучасної європейської цивілізації – саме з давнього Єгипту черпали своє натхнення античні греки, які створили не менш прекрасну культуру, яку потім у них перейняли римляни. Але здавна була відома лише Північна Африка, в той час як решта чималих територій цього континенту на протязі довгих віків були покриті пеленою невідомості.
Першими європейцями, які потрапили далі, ніж територія Північної Африки були португальці, отже їх можна і вважати першовідкривачами африканського континенту. У 1415 р. кораблі Генріха Мореплавця досягли мису Боядора (Західна Африка), а через 19 років, у 1434 р. ще один португальський мореплавець Жиль Еанес проплив ще далі, минувши мис Боядора, до слова дуже небезпечний через чисельні рифи то водовороти, на яких загинуло чимало кораблів.
У 1484 році португальський мореплавець Дієго Као першим з європейців перетнув екватор та доплив до Південної Африки. Його справу продовжив Бартоломео Діас, який у 1486 вперше обігнув Африку, відкрив мис Доброї Надії (найпівденіша точка Африки), потрапив у Східну Африку. Побережжя Східної Африки після нього на протязі цілих десяти років досліджував ще один славетний португальський мореплавець – Васко де Гама, який й першим з європейців таки дістався Індії морським шляхом (чого свого часу так хотів досягнути Колумб, а натомість відрив Америку).
Слідом за португальцями дослідженням Африки активно зайнялись англійці, за ними французи, потім німці. Особливо сприяло цьому навіть створення у Лондоні спеціального королівського африканського товариства, яке займалось спорядженням дослідницьких експедицій до Африки. До слова такі експедицій були вельми дорогими, тому їх частенько спонсорували королівські двори Європи.
Оскільки більшість африканських експедицій було зроблено мореплавцями, найкраще вивченими лишались лише прибережні африканські території, в той час як глибина «чорного материку» і далі лишалась terra incognita. Її активним дослідженням зайнялись лишень у 19-му столітті, найбільша заслуга тут належить славетному англійському мандрівнику Давиду Лівінгстону (1813-1873) який у своїх мандрівках першим з людей перетнув Африку із сходу на захід, від Індійського океану до Атлантичного, попутно відривши чимало цікавих місць, як от скажімо, водоспад Вікторія, названий Давидом Лівінгстоном так на честь англійської королеви Вікторії.
Объяснение:
Укрепление международных позиций социалистического Китая. По ВВП Китай уступает лишь США и Японии, хотя пока существенно. Однако, по расчетам международных экспертов, уже в 2015 г. Китай выйдет на первое место в мире по стоимости ВВП. Сейчас Китай занимает 1 место в мире по добыче каменного угля, производству стали, цемента, минеральных удобрений, тканей, выпуску телевизоров. В 1996 г. собрано больше всех в мире риса, в 1995 г. произведено больше всего в мире мяса. После вхождения в состав Китая Сянгана возросли вдвое запасы валюты Китая, существенно расширились финансово-инвестиционные возможности страны, возросла доля Китая в мировой торговле.
Объяснение:
Вернер фон Браун (1912 - 1977)
Вернер фон Браун - один из самых известных в мире исследователей космоса. Во время Второй мировой войны Вернер фон Браун был руководителем немецкой ракетной программы и создал знаменитые ракеты V-2. Во время Второй мировой войны Вернер фон Браун руководил немецкой ракетной программой и создал ракету V-2. Доктор Браун - один из самых знаменитых исследователей космоса.
Ученый говорил о том, что он не может понять учёных, отрицающих существование Бога.
Доктору Брауну пришлось быть и директором американского космического агентства NASA. В то же время он был религиозным человеком. О творении и проекте, существующем во Вселенной, он сказал следующие слова:
"Осуществить полёт в космос человеческими усилиями - потрясающий успех. Однако космос открывает человеку лишь малую часть своих дверей. Созерцание же великих тайн Вселенной даже через эту щёлочку, безусловно, подтверждает нашу веру в Создателя. Мне очень трудно понять как учёного, отрицающего Высший Разум, так и верующего человека, отрицающего развивающуюся науку".
В своей статье, опубликованной в мае 1974 года, Вернер фон Браун писал:
"Человек не может оставаться перед лицом законов и порядка, царящих во Вселенной, без осознания того, чтобы в этой Вселенной присутствуют замысел и цель. Лучше узнав поразительные черты Вселенной и всего того, что нашло в ней приют, мы нашли гораздо больше причин для того, чтобы ощутить восторг перед этой целью и осуществлённым ради неё замыслом... Принуждение верить лишь в одно то, что всё во Вселенной возникло случайно, приводит к тому, что исчезает непредвзятость науки. Какое случайное событие может привести к возникновению человеческого мозга или человеческого глаза?..."