Виділяють два центри дніпровського заледеніння. Найпотужніший знаходився на території сучасної Скандинавії, інший охоплював Нову Землю і Полярний Урал. Льодовик покривав більшу частину сучасної України. Під час найбільшого поширення (максимальної фази) скандинавський льодовик був представлений дніпровським язиком, що вкривав територію Полісся й рухався Придніпровською низиною, по долині Дніпра до широти теперішнього міста Дніпро. Південніше панували сухі степи з перигляціальним кліматом.
На півдні європейської частини Росії північноуральський льодовик виходив донським язиком по Оксько-Донській рівнині до гирла ріки Мєдведіца. Середньоруська височина, яка слугувала розділовим бар'єром між льодовиками, була вкрита кригою лише частково. На сході південна границя поширення заледеніння перетинала Урал.
Субэкваториальный климат, характерный для северной и северо-восточной части Австралийского континента, отличается ровным ходом температур (в течение года средняя температура воздуха +23°С; +24°С) и большим количеством осадков (от 1000 до 1500 мм, а местами более 2000 мм.). Осадки сюда приносит влажный северо-западный муссон, и выпадают они главным образом летом. Зимой, в сухой период года, дожди выпадают только эпизодически. В это время дуют сухие, жаркие ветры из внутренней части материка, которые иногда вызывают засухи.