ответ:
дослідження та освоєння африки
спроби проникнути та підкорити незвідані країни африки, щоб експлуатувати її природні багатства, відбувались ще з найдавніших часів. єгипетські фараони відправляли експедиції в країну пунт (територія теперішніх ефіопії та сомалі) за слоновою кісткою, золотом, цінними дерев та ін.
на західному березі африки розширювали свою торгівлю та засновували поселення карфагенці. один з них – ганнон (5 ст. до н.е.) може вважатися дослідником африки. на чолі великої експедиції ганнон поплив від геркулесових стовпів вздовж західних берегів. на шляху він зупинявся, засновував нові колонії. він досягнув екваторіальної африки, проплив гирло сенегалу, гамбії, і вийшов до нинішньої ліберії.
повертаючись з індії, судно діогена грека (і ст. до н.е.) було віднесено вітром до берегів екваторіальної африки. діоген грек розказав про існування в глибині континенту двох великих озер та гір, покритих снігом.
на африканському материку до початку нашої ери вся північна приморська смуга була вже відома римлянам. їхні знання про атлаські гори першим узагальнив страбон, який назвав всі країни північно-західної африки від атлантичного океану до туніської протоки атласькими країнами. великі ічні досягнення здобули римляни у другій половині і ст. н.е., досягши басейну ніла. вони познайомились з окраїнами абіссінського нагір’я та з ріками атбара та голубий ніл.
африка, будучи найближчим сусідом європи, багато століть залишалась для європейців таємничим материком. причин для цього було багато – важкодоступність берегів материка, безкраї пустелі та густі ліси; зустрічні вітри перешкоджали підходу кораблів до суші. і тільки в 15 ст. португальці в пошуках шляху до індії почали досліджувати узбережжя африки. вигідне ічне положення португалії на березі атлантичного океану відкривало їй вихід до віддалених країн. у 80-х роках 15 ст. португальський мореплавець бартоломео діаш доплив до південної кінцевості африки і навіть обійшов її, незважаючи на жорстокий шторм на морі. цим він заперечив вчення птолемея про те, що пройти в індійський океан неможливо, бо африка, за уявленнями птолемея, простягалася аж до південного полюса. і португальці назвали південний край африки мисом доброї надії: адже відкрилась можливість дістатись морським шляхом до індії та китаю. у 1498 році васко да гама обігнув африканський материк із заходу і півдня і, перетнувши індійський океан, досяг берегів індії. ця подорож поклала початок завоюванню індії європейцями й перетворенню її на колонію.
з відкриттям прибережної частини африки європейці започаткували работоргівлю та підкорення африканських народів. наприкінці 18 та у 19 століттях ія та франція захопили ряд колоній у внутрішніх частинах материка. ці захоплення відкриттями та дослідженнями. в 1778 році у лондоні було засновано африканську асоціацію для дослідження внутрішніх областей африки, яка організувала ряд великих експедицій. але перші мандрівки для дослідників завершувалися невдачами – члени експедицій або вмирали від хвороб, або гинули при нападах арабів або африканців, котрі розуміли, що білі – це їхні вороги.
позитивним наслідком досліджень 19 ст. стало розв’язання основних ічних проблем, пов’язаних із дослідженням басейнів найбільших річок африки: нігеру, нілу, конго та замбезі.
в 1840 році в південну африку подався молодий ійський місіонер давид лівінгстон, який згодом став знаменитим дослідником африканського материка. він перетнув посушливу область калахарі, дослідив озеро нгамі та досяг середньої течії річки замбезі. після перерви лівінгстон здійснив нову подорож по південній африці. він проплив вверх по течії замбезі і потім дійшов до берегів атлантичного океану. повертаючись на схід, він вирішив рухатись вниз по р.замбезі. на цьому шляху дослідник відкрив великий водоспад, який назвав водоспадом вікторія. лівінгстон був першим, хто перетнув південну африку з заходу на схід. його спостереження за природою та життям невідомих до цього часу областей внутрішньої африки дало багато нового та цікавого для науки. в 1852 році він знову на чолі невеликої експедиції відправився до африки, дослідив р.шире, відкрив озера ширва і ньяса. загалом, лівінгстон присвятив вивченню величезних просторів африки від атлантичного до індійського океану та від кейптауна до екватора 30 років (1843-1873)
ответ:
сложности связаны с причинами демографической ситуации: появление феномена чайлдфри и стереотипная установка на семью с 1 ребенком; несоответствие числа мужчин и женщин в стране; высокая смертность (недостаточно высокий уровень развития здравоохранения); урбанизация (для подготовки ребенка к самостоятельной жизни нужны большие усилия и вложения средств).
почему в северных районах страны особенно велика убыль населения?
1 суровые климатические условия.
2 плохо развита социальная инфраструктура.
3 плохие дороги.
4 отсутствие рабочих мест.
5 слабое медицинское обслуживание.
объяснение:
φ=ρ/ρ0*100%,
где ρ – плотность пара, ρ0 – плотность насыщенного пара при данной температуре, а φ –относительная влажность воздуха при данной температуре.
Плотность насыщенного пара при температуре 20°С равна 17,3 г/м3 (табличное значение).
Отсюда, относительная влажность:
φ=10 (г/м3)/17,3 (г/м3)*100% = 57,8%