Высокоэнергетические пещеры – пещеры с активными водотоками, которые затапливаются, по меньшей мере, ежегодно и часто имеют значительный меженный сток. Ущерб в таких пещерах не накапливается, в связи с высоким количеством энергии природных процессов влияние человеческой деятельности малозаметно. Негативные последствия будут существенны только при загрязнении пещерной среды токсическими веществами. Такие пещеры относятся к наименьшей категории уязвимости.
Среднеэнергетические пещеры - проводят меньше воды и часто содержат материал поверхностного происхождения, привнесенный животными, ветром, гравитационными процессами. К ним относят большинство пещер. Вторичные образования - массивные натеки, отражающие избыточное насыщение водами, но условия еще слишком активны для роста тонких кристаллических образований. Эти пещеры накапливают ущерб, но он может маскироваться случайными паводками и переотложением осадков. Устойчивость среды сохраняется при условии ее посещения в пределах обоснованной емкости допустимых воздействий – таких воздействий, которые не оказывают постоянного эффекта на важные параметры пещерной среды, последствия воздействий быстро устраняются, естественное равновесие сохраняется.
Низкоэнергетические пещеры – чрезвычайно спокойные; количество энергии природных процессов столь мало, что естественное равновесие изменяется под воздействием посетителей даже при их малом количестве. Вторичные образования очень деликатны, растут целиком за счет кристаллизационных сил. Эти пещеры высокочувствительны к ущербу и не обладают к самовосстановлению. В таких пещерах недопустимо устройство экскурсионной деятельности, посещение должно быть ограничено только научными целями. Посещение должно осуществляться только с соблюдением специальных требований для минимизации воздействия на пещерную среду. Такие пещеры имеют самую высокую степень уязвимости и особо нуждаются в охране.
Відповідь:
Хімічна промисловість - галузь, що виробляє продукцію з вуглеводневої, мінеральної та іншої сировини шляхом її хімічної переробки.
Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру. Вона включає майже двісті взаємопов'язаних виробництв із широким асортиментом продукції, яка швидко оновлюється. Чимало продукції хімічної промисловості (синтетичний каучук, штучні волокна і т. п.) замінюють натуральну сировину або доповнюють потребу в ній.
Щонайменше хімічну промисловість можна поділити на дві підгалузі. Провідне місце посідає промисловість органічного синтезу, для якої вихідною сировиною є органічні складники. Інша - основна хімія, де переробляються у великій кількості мінерали і складники повітря для виробництва штучних добрив, кислот, солей, соди, хлору. Серед важливих особливостей хімічної промисловості слід назвати переважання безперервних технологічних процесів, кінцева продукція яких може теж бути вихідною сировиною або складником для інших хімічних виробництв.
Розміщення підприємств хімічної промисловості визначається передусім наявністю сировини, що дуже розмаїта - як органічного, так і неорганічного походження. Це - вугілля і коксівний газ, природний газ і нафта, супутні нафтові гази і солі (кухонна або калійна), фосфорити й азот, природна сірка і газові відходи чорної та кольорової металургії тощо. Завдяки НТР чимало виробництв хімічної промисловості було переведено з кам'яновугільної сировини на нафтову й газову.
Хімічна промисловість світу в останні десятиріччя розвивається досить швидкими темпами. Найбільш повно вона представлена в розвинутих країнах світу. Перші сім її представників (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Канада та Італія) виробляють понад 75 % хімічної продукції світу. Лідером є США, які найбільше виробляють науко-містких видів хімічної продукції. Так, за виробництвом хімічних волокон США посідають перше місце у світі (понад 25 % світового виробництва).
У Європі традиційно виробництвом хімічної продукції виділяються такі країни: фармацевтикою - Франція, Німеччина й Угорщина, парфумерією - Франція, Велика Британія, країни Бенілюксу, косметикою - Франція, Швеція і Латвія, виробництвом кіно- і фотоплівки - Німеччина, Чехія тощо.
Хімія потребує багато води, палива та енергії. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавки 1 т чавуну, і в кільканадцять разів більше, ніж для виплавки 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води на 1 т продукції в хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Чимало галузей хімічної промисловості потребують також значної кількості палива й енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт • год, а фосфору - до 20 тис. кВт • год на 1 т продукції.
Нині хімічна промисловість переміщується до портів - імпортерів нафтохімічної сировини. Наприклад, поряд із старими промисловими районами, як-от: Рур (Німеччина), Мідленд (Велика Британія), Донбас (Україна) та ін., розвивається новий Північний регіон у Німеччині, ростуть центри сучасної нафтохімії на північному сході Шотландії та Норвегії тощо. Так само хімічна промисловість зосереджена на тихоокеанському узбережжі - в Японії.
Хімічні компанії - світові лідери за обсягами продаж - здебільшого представники Європи. Перше місце належить відомій німецькій компанії BASF AG, якій за рік вдається продати продукції на суму понад 53 млрд дол. Друге місце посідає американська Dow Chemical (понад 46 млрд дол.), третє - британська Shell Chemicals (35 млрд дол.). Наступні два місця посідають німецька Вауеr АG (понад 34 млрд дол.) і британська INEOS (33 млрд дол.).
Хімічна промисловість у країнах "третього світу" має свою специфіку. Вони потенційно володіють багатими ресурсами - нафтою, природним газом, фосфоритами, природною сіркою, різними мінералами. Однак свої можливості не використовують. А промисловість, що існує, майже повністю зорієнтована на експорт.
Загалом країни, що розвиваються, не забезпечують себе необхідними продуктами хімічної промисловості, за винятком мінеральних добрив і побутової хімії. Не вистачає в цих країнах ліків, отрутохімікатів, якісних барвників, синтетичних волокон. Уся ця та інша хімічна продукція завозиться із розвинутих країн світу
Пояснення:
Відповідь: Осадово органічні.