У межах Східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську і Дніпровсько-Донецьку западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморську западину.
Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, оскільки вони часто виходять на поверхню. У сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами. Щит складений найдавнішими гірськими породами. їх вік становить 3,5—4 млрд років. Це граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін. Докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід. Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З розломами пов'язана більшість річкових долин. Такими ж розломами щит відокремлюється від Дніпровсько-Донецької западини, Причорноморської западини та Волино-Подільської плити. У місцях, де осадових порід мало, кристалічні виходять на поверхню.
На захід від Українського щита розташована Волино-Подільська плита. В її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2 000—2 500 м. На північ від неї знаходиться Галицько-Волинська западина, де докембрійський фундамент опущений на глибину від 3 000 до 7 000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.
На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина. У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина. Дніпровсько-Донецька западина знаходиться під осадовими породами на глибині 4—6 км в північній частині і 10—12 км — в південній. Це одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими породами.
На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташована Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною. Там на поверхню виходять девонські і карбонові (кам'яновугільні) породи. Це будова герцинського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 10—12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля.
На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини знаходиться схил Воронізького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 м. У сучасному рельєфі — це західні схили Середньоросійської височини.
На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Западина знаходиться на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600—3 200 м, вище нагромадились палеозойські, мезозойські і кайнозойські відклади.
Між Східноєвропейською платформою і Українськими Карпатами знаходиться Західноєвропейська платформа, що занурюється під передгірний прогин.
На південь від Східноєвропейської платформи розташовується Скіфська платформа, що утворилась під час герцинського горотворення. Більша її частина знаходиться під водами Чорного і Азовського морів. У сучасному рельєфі — це рівнинний Крим, а також територія між річками Дністер і Прут. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500—1 500 м на півдні до 3 000—6 000 м на півночі.
Складчасті структури Українських Карпат — це гірські споруди альпійського горотворення. До них належать Передкарпатський прогин, складчасті гори і Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладами. В сучасному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною, Закарпатська западина — однойменною низовиною.
Складчасті структури Кримських гір — це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. В межах Головного пасма поширені відклади тріасового і юрського періодів.
Переработка мусора (ТБО) в Японии
Японию, в принципе, нельзя назвать самой чистой страной в мире, но в целом данная страна производит впечатление страны, жители которой усердно, порой даже ревностно соблюдают чистоту. Возможно, все дело в том, что территория Японии небольшая и заселена довольно, густо, что даёт её жителям понимание того, что небрежное отношение к окружающей их среде может довольно быстро сказаться на их здоровье. Возможно, именно поэтому японцы к каждой пяди своей земли относятся с любовью.
Переработка мусора (ТБО) в Европе
В разных странах земного шара проблема сбора и переработки бытовых отходов (ТБО) мусора стоит достаточно остро, но развитые сраны ее активно пытаются решить, прибегая к самым различным методам. В Европе постоянно вводятся новые, более рациональные технологии его переработки.
Учишься в онлайн-школе альтернатива?
Пиши мне в вайбер 
.
Я добавлю тебя в группу нашой школы.
Там мы помагаем друг другу с дз!
Южная Америка
1. Протягивается с севера на юг на 13тыс.км, а с запада на восток на 5 тыс.км. ЭГП Латинской америки определяется тем, что она находится в близости от США, но на большом удалении от остальных регионов.
2. Климат субэкваториальный и тропический, с хорошо выраженными сухими и влажным сезонами.
3. Вместе с Центральной Америкой и Мексикой образует Неотропическое флористическое царство. Южная часть материка входит в пределы Антарктического царства. Для растительного покрова Южной Америки особенно характерны влажные тропические леса.(лианы и эпифиты)Тропические леса переходят в саванны и тропические редколесья. Красные и красно-коричневые почвы саванн и тропических редколесий.
4. Животный мир Южной Америки отличается исключительным богатством и разнообразием форм в связи с разновидностями климатических условий. Животный мир Южной Америки – это уникальные животные не только горных Анд, но и озера Титикака.( Кондор, титикакский свистун, олень пуду).
У межах Східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську і Дніпровсько-Донецьку западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморську западину