1 - засуха , пожары , нашествие насекомых, изменение потребления этих продуктов.
2 - это связано с первым вопросом, недостаток корма , различные вирусы - птичий грипп, свинной и т. д . добавление разных(некачественных)пищевых добавок хозяином производства.
3 - 1) постоянные климатические условия данного района, разновидность почвы , в данном случае чернозём, и каштановые почвы (самые большие по содержанию гумуса (перегноя)).2) нехватка топлива(нефть , газ ) для сельскохозяйственных машин, комбайнов, опять же возврвщаемся к первому вопросу.
Объяснение:
Виділяються два пояси Альпійської складчастості:
Середземноморський включає Кордильєра-Бетіка, Береговий Атлас, Апенніни, Альпи, Карпати, Балкани, Кримські гори, Кавказ, Тавр, Памір, Гімалаї, гори М'янми і Малайї та багато дрібніших гірських утворень, які розташовані поміж зазначеними горами і поблизу від них.
Тихоокеанський включає Кордильєри Північної Америки, Анди Південної, гори Сандвічевих островів, Нової Зеландії, Нової Гвінеї, Малайського архіпелагу, Філіппінських, Японських і Курильських островів, Камчатки, Чукотки, Алеутських островів та Верхоянські гори Східного Сибіру. Встановлено, що не всі гори Альпійської системи формувалися одночасно. Так, наприклад, гори східного узбережжя Азії виникли ще в крейдовий період мезозойської ери, а Кавказ, Альпи і Карпати формувалися переважно в неогеновий період кайнозойської ери.
Завершився орогенез виникненням молодих гірських утворень — альпід. Один з районів типового прояву — Альпи. Крім них, до альпійської складчастості належать:
в Європі — Піренеї, Андалуські гори, Апенніни, Карпати, Дінарські Альпи, Балкани;
на півночі Африки — гори Атлас;
в Азії — Кавказ, Понтійські гори і Тавр, Туркмено-Хорасанські гори, Ельбурс і Загрос, Сулейманові гори, Гімалаї, складчасті ланцюги М'янми, Індонезії, Камчатки, Японських і Філіппінських островів;
в Північній Америці — складчасті хребти Тихоокеанського узбережжя Аляски і Каліфорнії;
в Південній Америці — Анди;
архіпелаги, що обрамовують Австралію.