"Незвичайна людина" або ще — "геніальний поет Шотландії",— так називав Вальтер Скотт Роберта Бернса, бідного селянина, який став видатним художником слова.
Його країна була країною героїчної і трагічної долі: в 1707 році вона після важкої багатовікової боротьби була об'єднана з Англією й відчула на собі її великий вплив. Внаслідок швидкого зростання буржуазних відношень, огороджування та промислового перевороту почали зникати стародавні кланові традиції, відбулося масове озлидніння вільних землеробів та дрібних ремісників. Два повстання проти англійців (1715 та 1745 років) були жорстоко придушені й призвели до ще більшого посилення гніту, податкового та бюрократичного натиску на найбідніше населення. Такою була соціально-політична ситуація, в якій розвивалася творчість Бернса. З ранніх років у його свідомості перепліталися загострене відчуття національної гордості за минуле Шотландії і скорботне відчуття трагізму її теперішнього становища.
Як людина та як поет Бернс формувався під впливом двох національних культур — шотландської та англійської. Їх взаємодія склалася здавна, але після унії загальнодержавною мовою була визнана англійська, а шотландська зведена до рівня діалекту. Панівні класи Англії намагалися насадити свою культуру, що не могло не породити в переможеному, але не зламаному народі непереборного бажання зберегти національні традиції, зберегти рідну мову. Працюючи в цих умовах, Роберт Бернс зумів піднятися і над рабським схиленням перед англійською літературою, і над національною обмеженістю, зумів поєднати у своїй поезії все найкраще з обох літературних традицій, по-своєму осмисливши й синтезувавши їх.
Роберт Бернс народився в сім'ї фермера. Коротке його життя минало в безперервній боротьбі зі злиднями, у важкій пращ на фермах, орендування яких було вигідне лише для землевласників.
Зіткнення з жадібними й грубими володарями, з проповідниками кальвіністських общин і простими людьми в невеликих селах південно-західної Шотландії, де минула дитинство та юність поета, рано познайомили його з нерівністю та утиском бідняків. Людина незалежного розуму й гордої душі, він глибоко співчував таким, як він сам, безправним трудівникам.
Його освіта обмежилась уроками батька, який знав грамоту й лічбу, читанням маленької бібліотеки, що ретельно зберігалася. Потяг юнака до знань побачив і розвинув сором'язливий сільський вчитель, друг його батька. Багатий духовний світ поета, його надзвичайна майстерність — все це отримано шляхом безперервної й наполегливої самоосвіти.
Поетичний хист у Бернса прокинувся рано. Перший вірш про світле юнацьке кохання ("Надзвичайна Неллі") було написано в п'ятнадцять років. За ним з'явилися й інші. їх любили, запам'ятовували друзі Бернса — сільська молодь, місцеві інтелігенти. За передплатою цих шанувальників у провінційному містечку 1786 року вперше була опублікована маленька книжка його віршів ("Кільмарнокський томик"). Жодне з единбурзьких видань більшої за обсягом книжки поем і лірики ("Единбурзький том",1787), навіть мода на поета-орача в салонах Единбурга не змінили участі Бернса. Він прожив у цьому місті близько двох років, бував у вищих колах, де викликав лише поблажливу цікавість і розмови, але продовжував жити в злиднях, в тривозі за рідних, без впевненості в завтрашньому дні. У "Стансах на ніщо" він сміливо назвав нікчемами тих, з ким йому доводилося зустрічатися в Единбурзі, які були байдужими до поета, до бід трудівників
Присмотритесь к ручейку или маленькой речке. Вы сразу заметите, что она несет много мелкого песка или тончайшей мути. Более крупные частицы ручеек перекатывает по дну; более мелкие — переносятся течением воды. Эти частицы сносятся в речку с береговых склонов дождевыми и талыми водами, а также вымываются рекой из пород, слагающих дно и берега русла. Чем быстрее течет река, тем больше частиц она вымывает и уносит своими водами. Многие быстро текущие реки отличаются мутной водой. Таковы, например, в низовьях наши кавказские горные реки — Кура, Терек, Кубань. И у многих равнинных рек мутные воды, особенно если они прокладывают себе путь среди мягких глинистых пород. Особенно мутными становятся равнинные реки в половодье. Крупные, тяжелые частицы, вымытые рекой из пород, слагающих берега, сравнительно ро оседают, встретив на своем пути то пли иное препятствие, а главным образом — при уменьшении скорости течения. Мелкие же и легкие частицы совершают далекие путешествия: они уносятся из ручьев в небольшие речки, из небольших речек — в полноводные реки и под конец своих странствий достигают озера или моря.Попадая в спокойные воды или в море, муть, принесенная речной водой, постепенно осаждается на дно. На морских пляжах и у самых берегов отлагаются наиболее крупные, тяжелые обломки и округлые камешки с отполированной поверхностью, называемые галькой. Они приносятся реками преимущественно в период половодья или образуются при размыве морских берегов. Более мелкие частицы увлекаются несколько дальше в море и, оседая там, образуют слои песка. Наконец, самые мелкие, тончайшие частички — ил — уносятся уже на значительное расстояние от берегов и, оседая на дне, образуют слои глин. Этот процесс осаждения различных частиц в море происходит непрерывно день за днем, годами, столетиями, тысячелетиями. Одни слои осадков постепенно перекрываются другими. Нижележащие слои под давлением вновь образовавшихся уплотняются и твердеют. Осадок, накопляющийся в море, под влиянием морской воды, содержащей различные соли, подвергается химическим видоизменениям. В нем возникают новые минеральные образования, которые прочно связывают (цементируют) частицы осадка, заполняя промежутки между ними. Если цементируются гальки, то возникает осадочная порода, называемая конгломератом. Сцементированный песок образуетпесчаник; затвердевшие глины — глинистые сланцы. Если в состав глинистого осадка входит значительное количество известковой мути, то порода носит название мергеля. Все это — обломочные осадочные породы. Они возникли за счет обломков ранее существовавших горных пород, постепенно размытых или разрушенных реками, дождями, ветрами, морозом.
Река Конго возле Малуку Характеристика Длина 4374 км Бассейн 4 014 500 км² Расход воды 41 800 м³/с Водоток Исток · Высота 1590 м · Координаты 11°46′15″ ю. ш. 26°30′45″ в. д. / 11.771028° ю. ш. 26.512722° в. д. (G) (O) (Я) Устье Атлантический океан · Высота 0 м · Координаты 6°04′45″ ю. ш. 12°27′00″ в. д. / 6.07917° ю. ш. 12.45000° в. д. (G) (O) (Я) Уклон реки 0,36 м/км Расположение Водная система Атлантический океан Страны Flag of the Democratic Republic of the Congo.svg Демократическая Республика Конго, Flag of the Republic of the Congo.svg Республика Конго, Flag of Angola.svg Ангола
РОБЕРТ БЕРНС
(1759-1796)
"Незвичайна людина" або ще — "геніальний поет Шотландії",— так називав Вальтер Скотт Роберта Бернса, бідного селянина, який став видатним художником слова.
Його країна була країною героїчної і трагічної долі: в 1707 році вона після важкої багатовікової боротьби була об'єднана з Англією й відчула на собі її великий вплив. Внаслідок швидкого зростання буржуазних відношень, огороджування та промислового перевороту почали зникати стародавні кланові традиції, відбулося масове озлидніння вільних землеробів та дрібних ремісників. Два повстання проти англійців (1715 та 1745 років) були жорстоко придушені й призвели до ще більшого посилення гніту, податкового та бюрократичного натиску на найбідніше населення. Такою була соціально-політична ситуація, в якій розвивалася творчість Бернса. З ранніх років у його свідомості перепліталися загострене відчуття національної гордості за минуле Шотландії і скорботне відчуття трагізму її теперішнього становища.
Як людина та як поет Бернс формувався під впливом двох національних культур — шотландської та англійської. Їх взаємодія склалася здавна, але після унії загальнодержавною мовою була визнана англійська, а шотландська зведена до рівня діалекту. Панівні класи Англії намагалися насадити свою культуру, що не могло не породити в переможеному, але не зламаному народі непереборного бажання зберегти національні традиції, зберегти рідну мову. Працюючи в цих умовах, Роберт Бернс зумів піднятися і над рабським схиленням перед англійською літературою, і над національною обмеженістю, зумів поєднати у своїй поезії все найкраще з обох літературних традицій, по-своєму осмисливши й синтезувавши їх.
Роберт Бернс народився в сім'ї фермера. Коротке його життя минало в безперервній боротьбі зі злиднями, у важкій пращ на фермах, орендування яких було вигідне лише для землевласників.
Зіткнення з жадібними й грубими володарями, з проповідниками кальвіністських общин і простими людьми в невеликих селах південно-західної Шотландії, де минула дитинство та юність поета, рано познайомили його з нерівністю та утиском бідняків. Людина незалежного розуму й гордої душі, він глибоко співчував таким, як він сам, безправним трудівникам.
Його освіта обмежилась уроками батька, який знав грамоту й лічбу, читанням маленької бібліотеки, що ретельно зберігалася. Потяг юнака до знань побачив і розвинув сором'язливий сільський вчитель, друг його батька. Багатий духовний світ поета, його надзвичайна майстерність — все це отримано шляхом безперервної й наполегливої самоосвіти.
Поетичний хист у Бернса прокинувся рано. Перший вірш про світле юнацьке кохання ("Надзвичайна Неллі") було написано в п'ятнадцять років. За ним з'явилися й інші. їх любили, запам'ятовували друзі Бернса — сільська молодь, місцеві інтелігенти. За передплатою цих шанувальників у провінційному містечку 1786 року вперше була опублікована маленька книжка його віршів ("Кільмарнокський томик"). Жодне з единбурзьких видань більшої за обсягом книжки поем і лірики ("Единбурзький том",1787), навіть мода на поета-орача в салонах Единбурга не змінили участі Бернса. Він прожив у цьому місті близько двох років, бував у вищих колах, де викликав лише поблажливу цікавість і розмови, але продовжував жити в злиднях, в тривозі за рідних, без впевненості в завтрашньому дні. У "Стансах на ніщо" він сміливо назвав нікчемами тих, з ким йому доводилося зустрічатися в Единбурзі, які були байдужими до поета, до бід трудівників