Євразія - найбільший материк нашої Земної кулі. І зустріти на ньому можна все природні зони Землі. Але тільки частина з них: арктичні пустелі, тундри, лісотундри і області хвойних лісів утворюють суцільні смуги по всій ширині материка. А області змішаних лісів і лісостепу, мають частіше меридиональное поширення, є так само степу, пустелі і напівпустелі. Це порушення широтной протяжності в розташуванні природних зон Євразії пояснюється, по-перше, величезними площами материка, по-друге, великий вплив на напрямок розташування мають рельєф території (наприклад, гори), атмосферні особливості і навіть віддалене розташування деяких зон від океану.
Объяснение:
Низинні - Розташовуються у зниженнях – на місці колишніх озер або в заплавах річок. Поверхня цих боліт увігнута або плоска. Живлення відбувається за рахунок ґрунтових вод, стоку поверхневих вод з довколишнього суходолу, річкових вод під час повеней і паводків, а також атмосферних опадів. З річковими та ґрунтовими водами в низинні болота потрапляє чимало мінеральних речовин, тому там росте багата вологолюбна рослинність – вільха, береза, осока, очерет, хвощ, зелений мох. Торф, що утворюється в таких болотах, може використовуватися як добриво для сільськогосподарських угідь. Найбільші низинні болота утворилися на Поліссі, в долині Дніпра та його приток, плавнях Дунаю.
Верхові- Лежать на підвищених ділянках – здебільшого вододілах. Живляться вони атмосферними опадами, тому ці болота бідні на мінеральні речовини. Рослинність, що росте там, невибаглива: пригнічена сосна, журавлина, пухівка, сфагнові мохи. Нагромадження торфу відбувається швидше в центральній частині болота, ніж на краях. Тому верхові болота мають опуклу форму. Торф цих боліт використовується як паливо і сировина для хімічної промисловості. Найбільше верхове болото в Україні знаходиться в Українських Карпатах – у зниженні на Полонинському хребті на висоті близько 1 800 м. Воно утворилося внаслідок заболочування низки невеликих озерець.
Перехідні - Є проміжною стадією між низинними і верховими. Спочатку утворюється низинне болото, багате на мінеральні речовини і відповідно рослинність. У міру відмирання рослин поверхня болота підвищується, доступ води, збагаченої мінеральними сполуками, обмежується, і рослинність змінюється менш вибагливою до живлення. З'являється сфагновий мох, характерний для верхового болота, для живлення якого достатньо лише атмосферних опадів.