В Україні останнім часом часто виникають питання стосовно потенціалу розвитку відновлюваної енергетики. Ми і сумнівалися, питаючи, чи потрібна нам зелена енергетика взагалі, вагалися, чи є місце альтернативній енергетиці в Україні, намагалися зрозуміти, який існує економічний потенціал переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ)? Одностайна відповідь на це питання може бути отримана після аналізу того, як розвиток зелених джерел енергії вплине на нас особисто, і яку роль кожен і кожна з нас з нас можуть зіграти в цьому процесі.
Перш за все, варто зазначити, що підвищення частки відновлюваної енергетики в енергобалансі України - це ціль, необхідність досягнення якої усвідомлюється сьогодні на всіх рівнях, проте підходи до її реалізації відрізняються. Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року ставить за мету досягнення частки ВДЕ на рівні 11%. Можна довго сперечатися, чи є цей показник занадто амбітним, чи, навпаки, легко досяжним для нас, але зрозуміло одне: сьогодні Україна має шанс обрати вектор розвитку, який включатиме зелену енергетичну трансформацію. Чому ж ми повинні не втратити цей шанс, та які переваги отримає кожен українець і кожна українка від розвитку відновлюваної енергетики та відмови від звичних застарілих моделей виробництва енергії?
Зі зростанням індустріального виробництва у світі збільшилася кількість викидів парникових газів, що стало причиною глобальних кліматичних змін. Для запобігання цьому у 1997 році було прийнято Кіотський протокол, набуття чинності якого тривало 8 років, що певним чином загальмувало реалізацію взятих державами зобов’язань. Не зважаючи на зусилля багатьох держав, їх виявилося все ж недостатньо для боротьби зі зміною клімату, тому в грудні 2015 року на черговій зустрічі Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Парижі було прийнято нову глобальну кліматичну угоду. Цього разу перед сторонами Паризької угоди стоїть завдання взяти на себе амбітні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Так, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів вуглекислого газу.
Задача 1
Температура воздуха равна +5 °С, содержание водяного пара в нем 6,1 г/м3. Какова относительная влажность данного воздуха, если максимально возможное содержание водяного пара при такой температуре составляет 6,8 г/м3? Полученный результат округлите до целого числа.
Составляем пропорцию
6,8 г/м³ -100%
6,1 г/м³-Х
Х=6,1х100:6,8
Х=89,7 или 90%
ответ:относительная влажность данного воздуха 90%.
Задача 2
Атмосферное давление на вершине горы в точке, обозначенной на рисунке буквой А, составляет 690 мм рт.ст. Определите относительную высоту точки А (в метрах), если известно, что атмосферное давление в точке Б у подножия горы составляет 750 мм, а также, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема. ответ запишите в виде числа.
Сначала находим разницу в давлении у подножия и на вершине горы
750-690=60 мм.рт.ст.
Зная, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема, находим высоту горы
60х10=600 м
ответ:относительная высота точки А равна 600 м.
Задача 3
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какая температура будет на вершине горы А с абсолютной высотой 4000 м, если у её подножия температура составляет 10 ºС. ответ запишите в виде числа.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
а у нас дано 4000 м или 4 км,
значит температура понизится на
4х6=24ºС
У подножия горы температура составляет 10 ºС, значит разница в температуре будет
10-24=-14ºС
ответ:на вершине горы А температура равна -14ºС.
Задача 4
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какова будет абсолютная высота вершины, если у её подножия температура составляет 30 ºС,а на вершине -18°С. ответ запишите в метрах.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
Находим разницу температур у подножия и на вершине горы
30+18=48ºС
Теперь находим абсолютную высоту горы
48:6=8 км.
ответ:абсолютная высота горы равна 8 км.
Задача 5
Определите, какое атмосферное давление будет на вершине горы, обозначенной на рисунке буквой А, если у подножия горы его значение составляет 750 мм рт.ст., и известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м. ответ запишите в виде числа.
Рисунок к этой задаче дан ниже в приложении.
У нас известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм.рт.ст. на каждые 100 м
А у нас высота горы 400 м.
Значит 400х10:100=40 мм.рт.ст.
У подножия горы давление 750 мм.рт.ст.,значит на вершине оно будет
750-40=710 мм.рт.ст.
ответ:на вершине горы атмосферное давление будет 710 мм.рт.ст.
Объяснение:
Забруднення атмосфери
Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Вона включає ряд аспектів.
По-перше, охорона озонового шару необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту і ін. До середини XXI ст. це може привести, за оцінками вчених, до зниження вмісту стратосферного озону на 15%.
По-друге, зростання концентрації СО2, що відбувається в основному за рахунок згоряння викопного палива, зменшення площ лісів, виснаження гумусового шару і деградації ґрунтів. До середини XXI ст. очікується подвоєння концентрації газу, що мала місце перед початком НТР. У результаті «тепличного ефекту» до 30-х рр. XXI ст. може статися підвищення середньої температури приземного шару повітря на 3 ± 1,5оС, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне — біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік.
По-третє, кислотні опади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають у країнах Європи, Північної Америки, а також у районах найбільших агломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних опадів — надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.
Забруднення та виснаження водних ресурсів
Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствам, з одного боку, і забрудненням водних джерел — з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км3 води, з них у сільському господарстві близько 3400, промисловості 2200, на комунально-побутові потреби 400 км3. Забруднення багатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи і Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 — 0,5 отрутохімікатів; 0,1 — хлороорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти і інших вуглеводнів; 10 — хімічних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0,004 — ртуті; 0,2 — свинцю; 0,0005 — кадмію; 0,38 — міді; 0,44 — марганцю; 0,37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6,5 — 50 — твердого сміття; 6,4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3% площі. Найбільш забруднені нафтою Північне і Карибське моря, Перська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.
Деградація грунту
Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції і інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. До утворення пустель схильна площа в 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн людей Пустелі швидко розвиваються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки, а також в субтропіках Мексики. Швидкість зникнення лісів становить 6 — 20 млн га на рік.
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» стверджує, що агрономічні властивості ґрунтів нині в плачевному стані. Дослідження останніх 50 років довели, що мінеральні добрива швидко підвищують урожайність, але вони й швидко виснажують ґрунт. Тому нині винайшли ще одне розв'язання цього питання. Це аеробне компостування.