Африка преимущественно равнинный материк. Горные системы занимают лишь северо-западную (Атласские горы) и южную (Капские горы) окраины материка. Восточная часть Африки (Высокая Африка) занята сильно приподнятым и раздробленным сдвигами земной коры Восточно-Африканским плоскогорьем. Здесь находятся самые высокие вершины материка – гигантские потухшие и действующие вулканы Килиманджаро, Кения и др. Особенности развития Африки определили основные черты строения ее поверхности. Для большей части материка характерен равнинный рельеф с широким развитием поверхностей выравнивания от пермо-карбоновых и триасовых до неогеновых и даже четвертичных с отдельно выступающими среди них глыбовыми и вулканическими горами.
Объяснение:
Як формувався рельєф материків. Він формувався упродовж тривалого часу, який учені назвали геологічним. При цьому періоди горотворення чергувалися з відносно спокійними періодами в розвитку материкової земної кори. Для зручності весь геологічний час поділили на п’ять великих відтинків часу - ери. Кожній з них відповідають певні періоди горотворення та інші важливі природні події на материках. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом геологічного часу, відображені в геохронологічній шкалі