На земній кулі переважає водна поверхня (71% її площі), яка справляє значний вплив на формування кліматів Землі. На суходолі підстилаюча поверхня представлена рівнинами та горами різних розмірів та морфоскульптури. На кліматичні умови впливають розвинена річкова мережа, великі заболочені масиви, характер рослинного покриву, зокрема лісові масиви, сніговий покрив тощо. Стан підстилаючої поверхні змінюється протягом року внаслідок чергування періодів вегетації рослин, перетворення вологи в атмосфері, викликаних зміною тривалості дня і ночі та пір року, нагрівання та охолодження, а також ступеня зволоження земної поверхні і атмосфери. Різниця в поглинанні-відбитті (альбедо), витратах та накопиченні променистої енергії Сонця між різними ділянками підстилаючої поверхні впливає на фізичний стан атмосфери, тобто на погоду та клімат. Підстилаюча поверхня відіграє важливу роль у формуванні різних типів повітряних мас, зумовлюючи їхню трансформацію при переміщенні над певною територією. У менших масштабах вона зумовлює місцеві атмосферні циркуляції (бриз, мусони, гірсько-долинні вітри). Вивчення властивостей підстилаючої поверхні (кліматоутворюючого фактору) дає можливість визначити зміни з метою оцінки впливу на стан атмосфери та окремі погодні процеси в ній.
1. 41,3 °С в тени! До такой температуры раскалился воздух 20 и 21 июля 2007 года в городе Вознесенск (Николаевская область). "Летом у нас ниже +30 °С не опускается, +38 в тени — "нормальные" цифры, на солнце и +50, а воздух больше похож на разогретое масло", — рассказывает местный житель Денис. Но раскаленный воздух не единственный природный катаклизм, который обрушивается на город. Последние несколько лет Вознесенск атакуют пыльные бури. "У меня дом на окраине, и видно, как серый туман по степи перемещается, а когда он в городе... Пыль в глазах, носу, во рту, ушах. А вместе с пылью ветер поднимает в воздух бумажки, целлофановые пакеты, мусор", — говорит еще одна вознесенка Елена. А 2 июня 1995 года температура на поверхности почвы в Вознесенске взлетела до +80 °С. 2. Ураган скоростью 50 метров в секунду (180 км в час) пронесся 24 декабря 1947 года над крымской вершиной Ай-Петри. Для того чтобы оценить силу стихии, заметим, что даже при ветре 20—25 м/с деревья начинает клонить к земле, срывает рекламные щиты, при 30 метрах в секунду переворачиваются автомобили. К слову, вершина горы стала свидетелем еще одного рекорда: 1,31 метра снега выпало во время очень сильного снегопада 14—15 февраля 1997 года за 20 часов. 3. Рекорд зимней стужи — минус 41,9 °С. Именно до этой отметки упал столбик термометра в Луганске 8 февраля 1935 года. Поговорить с очевидцами тех морозов нам не удалось, но и нынешнее поколение разговор о зиме в Луганске бросает в дрожь. Холод и сильный степной ветер всегда превращают перемещение по городу в ад. "От остановки до дома пять минут, но по дороге я еще делаю два "транзитных" захода в соседние подъезды, иначе просто мозг от холода лопается, а нос и уши отваливаются, ходить не реально, — рассказывает луганчанин Юрий. — У нас вообще аномальная погодная зона. Такое чувство, что зимой холоднее, чем у всех, а летом — жарче, чем на юге! Все раскаленное — асфальт, дома, автобусы". 4. Наибольшее месячное количество осадков — 580 мм — выпало в карпатском селе Гута в июне 1969 года. Заметим, что столько воды в большинстве районов Украины льет с неба разве что в течение года. "У нас часто дожди, и они сильные, все-таки мы в горах, — рассказывает местная жительница Татьяна Николаевна. — Но чтобы они были как в тропиках, такого нет, да и идут они не каждый день". Причем местные жители уверены, что климат в их селе самый лучший в стране. Дескать, и зноя большого нет, и прохладные дожди вместо душа, а зимой снег выпадает раньше, чем во всех Карпатах, и не тает до глубокой весны. Уж не знаем, по этой ли причине или нет, но именно в этих местах расположена карпатская резиденция президента Украины Виктора Ющенко. И раз уж речь зашла о затяжных дождях, добавим, что максимальное количество дней с осадками было зарегистрировано в тех же краях: на метеостанции "Плай" 248 дней шел снег или дождь. Есть еще один рекорд в Карпатах: за последние 100 лет самая большая толщина снега была зарегистрирована 25 марта 2006 года на снеголавинной станции "Пожижевская" (расположена на одноименной вершине) — больше 3,5 метров.
На земній кулі переважає водна поверхня (71% її площі), яка справляє значний вплив на формування кліматів Землі. На суходолі підстилаюча поверхня представлена рівнинами та горами різних розмірів та морфоскульптури. На кліматичні умови впливають розвинена річкова мережа, великі заболочені масиви, характер рослинного покриву, зокрема лісові масиви, сніговий покрив тощо. Стан підстилаючої поверхні змінюється протягом року внаслідок чергування періодів вегетації рослин, перетворення вологи в атмосфері, викликаних зміною тривалості дня і ночі та пір року, нагрівання та охолодження, а також ступеня зволоження земної поверхні і атмосфери. Різниця в поглинанні-відбитті (альбедо), витратах та накопиченні променистої енергії Сонця між різними ділянками підстилаючої поверхні впливає на фізичний стан атмосфери, тобто на погоду та клімат. Підстилаюча поверхня відіграє важливу роль у формуванні різних типів повітряних мас, зумовлюючи їхню трансформацію при переміщенні над певною територією. У менших масштабах вона зумовлює місцеві атмосферні циркуляції (бриз, мусони, гірсько-долинні вітри). Вивчення властивостей підстилаючої поверхні (кліматоутворюючого фактору) дає можливість визначити зміни з метою оцінки впливу на стан атмосфери та окремі погодні процеси в ній.
Объяснение: почитай там є відповіді