Відповідь:
Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.
У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води планети, у них міститься більше 70 % запасів прісної води на Землі.
Льодовики займають близько 11 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Найбільший льодовик Землі — Антарктичний, середня потужність якого — 2300 м.
Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.
Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.
Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище від снігової лінії.
Покривні та гірські льодовики
За районами утворення розрізняють гірські та покривні льодовики. Гірські утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики лежать у Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. До покривних належать льодовики Антарктиди, Ґренландії, деяких інших островів. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %.
Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.
роль льодовиків у природі планети.
· Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.
· Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.
· Льодовики є регуляторами стоку річок. Талі води льодовиків компенсують нестачу вологи під час посушливого періоду.
· Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.
· Унаслідок руху льодовиків утворюються льдовикові відклади та форми рельєфу.
· Льодовики можуть бути причиною несприятливих процесів і явищ, зокрема спричинювати катастрофічні повені і селі.
Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.
Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — лежить у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.
У районах, де поширена багаторічна мерзлота, дуже важко вести будівництво. Під будівлями товщі мерзлих порід починають відтаювати та деформуватися, що може призвести до катастрофічних наслідків. Разом з тим у багаторічній мерзлоті, як у природному холодильнику, збереглися викопні рештки давніх тварин та рослин, зокрема мамонтів.
Пояснення:
Альпи розташовані в межах помірного поясу. На їх південних схилах випадає багато опадів – до 3 000 мм за рік. Нижній пояс до висоти 1 000 м утворюють широколисті ліси з дуба, каштана, граба, ясена, бука. Вище ростуть мішані ліси з бука і ялиці, які з висотою змінюються на хвойні ліси, де крім ялиці ростуть ялина, модрина, сосна.
Вище росту дерев у горах заважають сильні вітри, різкі коливання температури повітря та короткий теплий сезон. Тому на висотах понад 2 000 м розташовані субальпійські луки. В їх рослинному покриві переважають високі багаторічні трави. Серед них трапляються зарості ялівцю та рододендрона, який має великі яскраві квіти червоного, лілового, жовтого чи білого кольорів. Поширені криволісся з гірської сосни, гілки якої притиснуті вітрами до землі. Над субальпійськими розташовуються альпійські луки – пояс низькорослих трав, що мають яскраві квіти. Ще вище в холодному кліматі можуть вижити тільки мохи і лишайники на скелястих виступах. На межі зі сніговою лінією росте едельвейс – трав’яниста рослина, яка має красиві сніжно-білі квіти у вигляді багатопроменевої зірки. За здатність витримувати високогірний холод і люті вітри ця рослина вважається символом мужності і стійкості. На висоті 3 000 м за сніговою лінією лежить пояс снігів і льодовиків.
1 угледобыча, 2 пищевая, 3металлургия
Объяснение: