На розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники:
- сировинний
- енергетичний.
Официальное название- Федеративная Республика Бразилия. Бразилия - крупнейшее государство Латинской Америки, занимающее почти половину континента. Бразилия состоит из 26 штатов и граничит с 10 странами. Бразилия имеет очень большой природно-ресурсный потенциал, ведь в стране очень значительные водные ресурсы (реки такие как Амазонка, Парана), а порожистые реки Бразильского плоскогорья богатые гидроэнергоресурсы, также страна богата на лесные ресурсы (1/3 гилей мира). На огромной территории Бразилии выделяются две основные природные области: экваториальные лесные равнины Амазонии на севере и мозаика тропических ландшафтов Бразильского плоскогорья на других 2 / 3страны. В влажных экваториальных лесах растет более 4000 видов деревьев. Леса богаты фауной: муравьед, опоссум, ягуар, пума, оцелот, свинки-пекари, тапир, капибара, лазуны, птицы. Бразилия лежит в области экваториального и субэкваториального климата, температура круглый год 24 - 28 ° C, осадков выпадает от 3000 до 3500мм в год. Юго-восточный и Южный регионы имеют социально-экономические стандарты на уровне наиболее развитые страны мира. В северном и центрально-западном регионах преобладает сельское хозяйство (сахарный тростник, хлопчатник, какао, разведение животных) и лесное хозяйство. Северо-восточный наиболее отсталый аграрный регион.
Бразильськая нация сформировалась в результате смешивания аборигенов-индейцев, африканских негров, завезенных сюда в качестве рабов, с европейскими иммигрантами. Коренное индейское население было в значительной степени истреблено. Индейские племена, которые уцелели, проживают в большей степени в глубинных областях бассейна Амазонки и ведут примитивное хозяйство. Анализируя этнический состав бразильского населения, нужно различать данные "самоопределение" населения, зафиксированные переписями, и реальный этнический состав населения, является очень сложным и реально определяется только при использовании новейших технологий, в частности путем исследования генных маркеров.
Питання:
визначте сфера співпраці україни з країнами Аз
Пояснення:
Досліджуються напрямки та перспективи співпраці України з країнами Центральної Азії в культурній сфері. Аналізується оптимальність підходів в етнонаціональному контексті в Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані. Розглядається міждержавна нормативно-правова база у сфері культури, наявність та діяльність української діаспори, національно-культурних центрів. Відзначаються іміджеві програми України шляхом матеріальної підтримки осередків українства в цих країнах. Зазначаються значні перспективи розвитку відносин в області туристичних обмінів. Визначається загальна роль співробітництва у сфері культури у міждержавних відносинах.
Для розвитку металургійного виробництва наша країна має доволі сприятливі умови:
1) великі запаси мінеральної сировини та палива (Надра України містять запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, нерудної металургійної сировини)
2) розташування їхніх родовищ на незначних відстанях одне від одного;
3) розвинену мережу шляхів сполучення між родовищами;
4) наявні поряд із мінерально-сировинною базою великі запаси води р. Дніпро та водосховища;
5) розвиток виробництв – споживачів металомісткої продукції;
6) велику кількість вторинної сировини (брухту);
7) кваліфікованих працівників.
Основними чинниками розміщення підприємства чорної металургії в Україні є:
- сировинний (максимальне наближення до джерел сировини, так як чорна металургія України за сучасної технології і відсталого, спрацьованого обладнання — дуже матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в господарстві країни)
- паливний (максимальне наближення до джерел сировини палива)
У країні склалося три райони концентрації підприємств чорної металургiї:
• Придніпровський район сформувався на базі використання власних залізних руд Криворізького басейну, Кременчуцького і Білозерського районів, марганцевих руд Hікопольського родовища, нерудної сировини Дніпро- петровської області та привізного палива і вогнетривів з Донбасу.
- Там виникли такі металургійні вузли: Криворізький (низка залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів і найбільший в Україні металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Pіг»), Дніпровський (центри — Дніпро, Кам'янське, Новомосковськ), Запорізький, Нікопольський (Нікополь, Марганець), Кременчуцький.
• Донецький район виник біля родовищ коксівного вугілля на власній нерудній металургійній сировині та привезених із Придніпров'я збагачених залізних і марганцевих рудах.
- У цьому районі сформувалися металургійні вузли:
Донецько-Макіївський, Алчевський, Єнакієвський, металургійні центри Краматорськ, Харцизьк, Луганськ. Однак тепер, у зв'язку з подіями в Донецькій i Луганській областях, майже всі металургійні вузли і центри, крім Краматорська, опинилися на непідконтрольній українській владі території або в зоні воєнних дій. Це вплинуло на загальні обсяги металургійного виробництва та експорту України.
• Приазовський район використовував бідні залізні руди Керченського баcейну (у 1990-х роках видобуток припинено) і багаті – Криворізького басейну та Білозерського району, марганцеві руди Hiкопольського родовища, кокс, вапняк і вогнетривкі глини з Донбасу. У районі працюють два потужні металургійні комбінати і трубний завод у Маріуполі. Припортове розташування підприємств сприяє їхній активній участі в експортно-імпортних операціях України
Кольорова металургія:
На відміну від чорної в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:
а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;
б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини;
в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники. Кольорова металургія використовує руди металів, які містять у своєму складі в багато разів менше корисного компоненту, ніж залізна руда. Крім того, на виплавку однієї тонни магнію потрібно до 22 тис. кіловат-годин електроенергії. Тому ця галузь — енергомістке виробництво.
Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники:
- сировинний
- енергетичний.