М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Никита20220
Никита20220
18.11.2022 11:09 •  География

Какое побережье Евразии омывают воды Тихого океана? Укажите правильный вариант ответа:
Северное
Южное
Западное
Восточное

👇
Ответ:
andreyoy
andreyoy
18.11.2022
ответ: восточное побережье
4,6(22 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
smailemail
smailemail
18.11.2022

3. Джерела фінансування науки й освіти

Фінансування науки — важлива складова цієї діяльності, оскільки дає можливість здійснювати в повному обсязі необхідні дослідження. Наукові установи можуть фінансуватися за рахунок різних джерел: державних, приватних, громадських, а також здійснювати самофінансування.

Уряди розвинених держав підтримують наукову та освітню діяльність, що в кінцевому результаті сприяє зростанню кількості висококваліфікованої робочої сили та конкурентоспроможності національної економіки. У високорозвинених країнах зародилася форма фінансування наукових досліджень, яку називають стартап. Це невеликі дослідницькі компанії, які розробляють інноваційні рішення в електроніці, інформаційних технологіях, торгівлі та інших сферах на рівні ідей і пропонують приватним особам, компаніям і державним установам профінансувати їх та отримати кінцевий прибуток у результаті втілення цих ідей у життя (мал. 6). Досить часто використовуються мішані джерела фінансування.

4. Форми організації наукових досліджень та освіти: технополіси

Наприкінці XX — на початку XXI ст. ефективною формою організації науково-освітньої діяльності є технополіси. Найкраща форма організації наукових досліджень — ситуацію, коли фірми, які зацікавлені в розробках, та їхні виробничі підрозділи розташовані поруч із науковими центрами. Це дає змогу ефективно управляти доволі значними фінансовими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, поєднувати на одному підприємстві висококваліфікований персонал (інженерів, програмістів, адміністраторів) і менш кваліфіковану робочу силу (робітників, лаборантів, монтажників), залучати до досліджень найкращих студентів і швидко пристосовуватися до зміни технологій.

У технополісах приватні фірми мають змогу використовувати ім’я університету для реклами своєї продукції та мати постійний контакт з іншими дослідницькими компаніями (мал. 7). Це приваблює науковців і підприємців до технополісів та робить їх вигідним і престижним місцем для проживання. Так розвиваються не тільки університетські міста, але й цілі регіони, у яких вони розташовані.

5 найвідоміші наукові центри у світі та україні

Найдавніші університети з’явилися в Середні віки в Марокко та Італії. Зараз вони є майже в усіх країнах світу. Показник успішності (рейтинг) університетів визначається рівнем науковців і викладачів, науковими здобутками, міжнародним визнанням, якістю навчання та можливістю для працевлаштування випускників. За рейтингом британської компанії QS (Quacquarelli Symonds), який враховує наведені характеристики, найвищі позиції серед університетів світу сьогодні належать переважно американським (41 у топ-100 рейтингу QS), британським (12), німецьким (9) і нідерландським (8) університетам. Останнім часом їх наздоганяють університети нових індустріальних країн Азії — Сингапуру, Китаю, Гонконгу.

Рейтинг QS у 2016—2017 рр. на три перші місця виводить американський Массачусетський технологічний інститут (мал. 9), Стен-фордський університет, Гарвардський університет. Із європейських найвищий рейтинг мають британські Кембриджський та Оксфордський університети (4 і 6 місця); серед азіатських — два сингапур-ські університети (12 і 13 місця). Високі позиції належать столичним університетам Японії, Китаю та Південної Кореї.

6 Охорона здоров'я. Найвідоміші центри охорони здоров'я в Україні та світі

Охорона здоров’я — це діяльність держави й приватних установ, метою якої є організація та забезпечення медичного обслуговування населення. Високий рівень охорони здоров’я сприяє збільшенню тривалості, якості життя та продуктивності праці населення. В Україні до цієї сфери належать лікувальні, лікувально-профілактичні, санаторні, оздоровчі та інші медичні установи.

Великі спеціалізовані лікарняні комплекси є у великих містах. Для надання медичної до сільському населенню створена система медичних установ, куди входять пункти сімейної медицини, районні й обласні лікарні.

По короче не могу(

4,6(89 оценок)
Ответ:
хых6
хых6
18.11.2022
Окружающая нас природа состоит из частей, или, как их еще называют, компонентов. К природным компонентам относятся рельеф, климат, воды, растения, животные и почвы. Все эти компоненты длительный путь развития, поэтому их сочетания не случайны, а закономерны. Благодаря своему взаимодействию они тесно связаны друг с другом, и это взаимодействие объединяет их в единую систему, где все части одна от другой зависят и одна на другую влияют. Такая единая система называется природно-территориальным комплексом, или ландшафтом. Основоположником отечественного ландшафтоведения заслуженно считается Л. С. Берг. Он определял природно-территориальные комплексы как области, сходные по преобладающему характеру рельефа, климата, вод, растительности и почвенного покрова. Можно выделить природные комплексы пустынь, лесов, степей и т. д. Л. С. Берг писал, что ландшафт (или природно-территориальный комплекс) есть как бы организм, в котором части обуславливают целое, а целое влияет на части.
Размеры природно-территориальных комплексов различны. Самым крупным может считаться вся географическая оболочка, более мелкими — материки и океаны. К самым мелким природно-территориальным комплексам могут относиться овраги, поляны, пруды. Важно то, что независимо от размера все компоненты этих комплексов тесно взаимосвязаны друг с другом.
Причиной формирования природно-территориаль-ных комплексов выступают природные компоненты. Их принято подразделять на две группы:
Зональные. Это внешние факторы, которые зависят от неравномерного нагрева Земли Солнцем. (Неравномерный нагрев объясняется шарообразностью нашей Земли. ) Он изменяется в зависимости от географической широты: при движении от экватора к полюсам нагрев земной поверхности уменьшается. Благодаря зональным факторам образовались зональные природно-территориальные комплексы: географические пояса и природные (географические) зоны. Эти комплексы хорошо выражены на равнинах, где границы их простираются параллельно широтам. В горах и в глубинах океана зональные природно-территориальные комплексы изменяются с высотой или глубиной. Примером зональных природно-территориальных комплексов являются тундра, степи, тайга, зона смешанных лесов, альпийские луга в горах;
Незональные (или азональные) . Это внутренние факторы, которые зависят от процессов, протекающих в недрах Земли. Результатом их является геологическое строение, рельеф. Благодаря незональным (азональным) факторам возникли азональные природно-территориальные комплексы, которые называются физико-географическими странами. Они выделяются по геологическому строению и рельефу, связанному с ним. Примерами азональных природно-территориальных комплексов ( природных районов) являются Восточно-Европейская равнина, Уральские горы, Амазонская низменность, Кордильеры, Гималаи и др.
Таким образом, наша Земля представляет собой систему зональных и азональных комплексов, причем азональные комплексы вместе с рельефом представляют собой основание, а зональные, словно покрывалом, перекрывают их. Соприкасаясь и проникая друг в друга, они образуют ландшафт — часть единой географической оболочки.
Природно-территориальным комплексам (ландшафтам) свойственно изменение во времени. Больше всего на них влияет хозяйственная деятельность человека. В последнее время (в рамках развития Земли) на планете начинают возникать комплексы, созданные человеком, — антропогенные (греч. anthropos — человек, genes — рождение) ландшафты. По степени изменения они дифференцируются на:
-слабоизмененные — охотничьи угодья;
-измененные — пашни, мелкие поселения;
-сильноизмененные — городские поселения, крупные разработки полезных ископаемых, крупная распашка, вырубка лесов;
-улучшенные — санитарная расчистка лесов, парковая зона, «зеленая зона» вокруг крупных городов.
Воздействие человека на ландшафты выступает сейчас как важный природообразующий фактор.
4,5(83 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ