Проходящую на севере вдоль побережья горную цепь Телль-Атласа прорезают немногочисленные бухты и равнины. Низменности вокруг городов Алжир и Оран плотно заселены. Небольшие заливы используются для рыболовства, вывоза железной руды и нефти. Телль-Атлас возвышается над уровнем моря более чем на 1830 м и включает в себя массивы Тлемсен, Большую и Малую Кабилию и Меджерда.
Алжир населяют потомки арабов и коренных берберских народов с примесью европейцев, главным образом французов. Заселено преимущественно северное побережье, большая часть живет в городах, плотность в отдельных районах Сахары меньше 1 человека на 1 км2. Официальный язык — арабский, в употреблении также французский и берберские языки. Алжирцы массово исповедуют ислам (99 %).
1 Добыча газа и нефти и их экспорт. 2 Добыча руд чёрных и цветных металлов (цинк, медь, железо), золота. 3 В долинах рек и оазисах развито сельское хозяйство (цитрусовые, овощи, пшеница, овёс, фрукты)
Площа заповідника становить 20104,0 га, площа його охоронної зони – 14146,0 га.
Заповідник розташований у північно-західній частині Центрального, або Житомирського, Полісся України. Це типовий і, разом з тим, унікальний куточок мальовничої поліської природи у межиріччі р. Уборті та її притоки – р. Болотниці. Територія заповідника знаходиться на межі Українського кристалічного щита та Прип’ятьської низовини. Основу геологічної будови становлять докембрійські породи (граніти, гнейси, лабрадорити, кварцити, габро). Ґрунтоутворювальними породами є насамперед четвертинні відклади кайнозою, представлені водно-льодовиковими та алювіальними пісковиками дніпровського зледеніння, а також сучасний алювій і органогенні утворення – торфовища.
Рельєф заповідника – це поєднання високих піщаних гряд, дюн і валів, що утворилися в льодовиковий період, та понижень між ними, які зайняті сфагновими болотами. Переважають дерново-середньопідзолисті піскові та глинисто-піскові ґрунти різного ступеню оглеєння, а в пониженнях – торф