значимість природного середовища для заселення території набула свого значення ще на ранніх стадіях розвитку суспільства. топографічне розміщення поселення (розташування його по відношенню до форм рельєфу, відносно елементів гідромережі, лісових масивів та місцевостей, його мікрокліматичні особливості тощо) створює певні умови для розвитку та існування населеного пункту. згадані чинники так чи інакше відображаються на зовнішній конфігурації населеного пункту, типі його планувальної структури. важливість дослідження топографічних особливостей розміщення населених пунктів підкреслюється ще й їх роллю в організації виробництва, вирішенні питань водопостачання, планування та благоустрою поселень і т.д.
Саме людина є причиною власних побоювань iз приводу
природи, як будинок, що дає ïжу, тепло й iншi умови для його
нормального життя. Людська дiяльнiсть є досить агресивною й
активно руйнуючою (перетворюючоï) силою на нашiй планетi. Людина iз
самого початку свого розвитку почувала себе хазяïном усього, що
його оточує. Але, як говорить прислiв'я: “Не рубай сук, на
якому сидиш”. Одне невiрне рiшення й, можливо, знадобляться
десятки, а те й сотнi рокiв на виправлення фатальноï помилки.
Природний баланс досить тендiтний. Якщо серйозно не задуматися про свою
дiяльнiсть, то ця сама дiяльнiсть неодмiнно почне душити саме людство.
Це ядуха вже почалася в якiмсь ступенi i якщо його не зупинити, то воно