Миколаївський глиноземний завод розташований у декількох кілометрах від міста Миколаєва на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одне з найбільш енергоощадливих глиноземних підприємств у світі, що має високий рівень автоматизації.
На Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті видобувають близько 400 тис. т ільменітових руд на рік. Із неї отримують понад 100 тис. т ільменітового концентрату.
Розробки уроків Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Підручник з Географії. 9 клас. Довгань - Нова програма
§ 24. Кольорова металургія України
Ви дізнаєтесь:
• про кольорові метали та технології їх виробництва
• про географію кольорової металургії України
Пригадайте:
• руди яких кольорових металів залягають у надрах України
• що ви дізналися про властивості металів на уроках хімії
Особливістю кольорових металів є їхні унікальні властивості. Це обумовлює широке використання цих металів у господарстві. З алюмінію та його сплавів виготовляють корпуси літаків, двигуни, блоки циліндрів та інші деталі. Мідь та її сплави необхідні при будівництві ліній електропередач і пристроїв зв’язку (кабелі, дроти), в електромашинобудуванні та приладобудуванні. Із титану виробляють деталі для літаків, суден, космічних апаратів, ядерних реакторів; його використовують у хімічній промисловості, будівництві.
1. Кольорові метали, їх виробництво та чинники розміщення підприємств.
Кольорова металургія — комплексна складова промисловості, яка включає видобуток руди, її збагачення й виробництво різноманітних кольорових металів та їх сплавів. До кольорових металів, зокрема, належать алюміній, титан, магній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель, золото, платина. Вони використовуються в електроніці, авіабудуванні, робототехніці та електроенергетиці.
Технологія виробництва кольорових металів має свої особливості. Вони пов’язані з низькою концентрацією кольорових металів у руді порівняно із залізною (у багатих залізних рудах вміст кольорових металів становить понад 57%, у рудах кольорових металів — лише кілька відсотків), а також наявністю в руді кількох металів. Наприклад, для отримання міді використовують руди із вмістом основного металу в середньому 2—3%. Перевозити їх далеко недоцільно. Тому виплавка міді здійснюється поблизу місць видобутку. Спочатку мідні руди збагачують й отримують мідний концентрат із вмістом металу 35%. Потім відбувається плавка та продування в конверторі для отримання чорнової міді, останній етап — очищення від домішок (рафінування). При застосуванні спеціальної технології з мідної руди можна отримати й деякі інші кольорові метали.
Алюміній не можна виробити шляхом плавлення руди в печі. Руду (найчастіше це боксити) спочатку переробляють у глинозем, а потім із нього отримують чистий алюміній. Цей процес базується на використанні електроенергії великої потужності. Тому алюмінієві заводи будують поряд із джерелами дешевої електроенергії — найчастіше гідроелектростанціями. Отже, на розміщення підприємств із виробництва алюмінію, як й інших легких металів (наприклад титану), найбільше впливає енергетичний чинник. Для важких металів необхідна велика кількість палива.
Мал. 1. Миколаївський глиноземний завод розташований у декількох кілометрах від міста Миколаєва на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одне з найбільш енергоощадливих глиноземних підприємств у світі, що має високий рівень автоматизації.
Мал. 2. На Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті видобувають близько 400 тис. т ільменітових руд на рік. Із неї отримують понад 100 тис. т ільменітового концентрату.
В Україні мінерально-сировинна база кольорової металургії недостатня, і багато підприємств працюють на привізній сировині або переробляють брухт кольорових металів. Під час розміщення цих підприємств також ураховуються споживчий, транспортний та екологічний чинники. Кольорова металургія є забруднювачем навколишнього середовища й головним джерелом надходження важких металів.
2. Основні центри виробництва кольорових металів в Україні.
Найбільше підприємств кольорової металургії розташовано в Запорізькій, Донецькій, Луганській областях, які мають високий рівень забезпечення електроенергією та паливом, розгалужену транспортну мережу і споживачів.
Найбільші обсяги виробництва характерні для алюмінієвої промисловості. Запаси бокситів в Україні незначні (промислове значення мають родовища в Дніпропетровській та Черкаській обл.), тому сировину імпортують. Промисловість представлена Миколаївським глиноземним заводом
Мал. 3. Запорізький титано-магнієвий комбінат є єдиним в Україні та Європі виробником губчастого титану. .
Миколаївський глиноземний завод розташований у декількох кілометрах від міста Миколаєва на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одне з найбільш енергоощадливих глиноземних підприємств у світі, що має високий рівень автоматизації.
На Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті видобувають близько 400 тис. т ільменітових руд на рік. Із неї отримують понад 100 тис. т ільменітового концентрату.
Розробки уроків Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Підручник з Географії. 9 клас. Довгань - Нова програма
§ 24. Кольорова металургія України
Ви дізнаєтесь:
• про кольорові метали та технології їх виробництва
• про географію кольорової металургії України
Пригадайте:
• руди яких кольорових металів залягають у надрах України
• що ви дізналися про властивості металів на уроках хімії
Особливістю кольорових металів є їхні унікальні властивості. Це обумовлює широке використання цих металів у господарстві. З алюмінію та його сплавів виготовляють корпуси літаків, двигуни, блоки циліндрів та інші деталі. Мідь та її сплави необхідні при будівництві ліній електропередач і пристроїв зв’язку (кабелі, дроти), в електромашинобудуванні та приладобудуванні. Із титану виробляють деталі для літаків, суден, космічних апаратів, ядерних реакторів; його використовують у хімічній промисловості, будівництві.
1. Кольорові метали, їх виробництво та чинники розміщення підприємств.
Кольорова металургія — комплексна складова промисловості, яка включає видобуток руди, її збагачення й виробництво різноманітних кольорових металів та їх сплавів. До кольорових металів, зокрема, належать алюміній, титан, магній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель, золото, платина. Вони використовуються в електроніці, авіабудуванні, робототехніці та електроенергетиці.
Технологія виробництва кольорових металів має свої особливості. Вони пов’язані з низькою концентрацією кольорових металів у руді порівняно із залізною (у багатих залізних рудах вміст кольорових металів становить понад 57%, у рудах кольорових металів — лише кілька відсотків), а також наявністю в руді кількох металів. Наприклад, для отримання міді використовують руди із вмістом основного металу в середньому 2—3%. Перевозити їх далеко недоцільно. Тому виплавка міді здійснюється поблизу місць видобутку. Спочатку мідні руди збагачують й отримують мідний концентрат із вмістом металу 35%. Потім відбувається плавка та продування в конверторі для отримання чорнової міді, останній етап — очищення від домішок (рафінування). При застосуванні спеціальної технології з мідної руди можна отримати й деякі інші кольорові метали.
Алюміній не можна виробити шляхом плавлення руди в печі. Руду (найчастіше це боксити) спочатку переробляють у глинозем, а потім із нього отримують чистий алюміній. Цей процес базується на використанні електроенергії великої потужності. Тому алюмінієві заводи будують поряд із джерелами дешевої електроенергії — найчастіше гідроелектростанціями. Отже, на розміщення підприємств із виробництва алюмінію, як й інших легких металів (наприклад титану), найбільше впливає енергетичний чинник. Для важких металів необхідна велика кількість палива.
Мал. 1. Миколаївський глиноземний завод розташований у декількох кілометрах від міста Миколаєва на березі Дніпро-Бузького лиману. Це одне з найбільш енергоощадливих глиноземних підприємств у світі, що має високий рівень автоматизації.
Мал. 2. На Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті видобувають близько 400 тис. т ільменітових руд на рік. Із неї отримують понад 100 тис. т ільменітового концентрату.
В Україні мінерально-сировинна база кольорової металургії недостатня, і багато підприємств працюють на привізній сировині або переробляють брухт кольорових металів. Під час розміщення цих підприємств також ураховуються споживчий, транспортний та екологічний чинники. Кольорова металургія є забруднювачем навколишнього середовища й головним джерелом надходження важких металів.
2. Основні центри виробництва кольорових металів в Україні.
Найбільше підприємств кольорової металургії розташовано в Запорізькій, Донецькій, Луганській областях, які мають високий рівень забезпечення електроенергією та паливом, розгалужену транспортну мережу і споживачів.
Найбільші обсяги виробництва характерні для алюмінієвої промисловості. Запаси бокситів в Україні незначні (промислове значення мають родовища в Дніпропетровській та Черкаській обл.), тому сировину імпортують. Промисловість представлена Миколаївським глиноземним заводом
Мал. 3. Запорізький титано-магнієвий комбінат є єдиним в Україні та Європі виробником губчастого титану. .
- Нехватка пресной воды. Это наблюдается во многих странах уже сейчас, а со временем проблема будет лишь усугубляться. Взять ту же Африку - некоторые люди умирают от жажды, другие - от низкокачественной употребляемой воды. Столько гуманитарных миссий было совершено, чтобы обеспечить необходимой водой жителей Африки... А они сами желают? Африка является одним из лидеров по приросту населения. Если так пойдёт и дальше, то никакая гуманитарная не от жажды.
- Нехватка еды. В некоторых перенаселённых странах большое количество людей (порядка четверти населения) недоедают, из-за чего испытывают проблемы со здоровьем. Да, Земля прокормить и 25 миллиардов людей, а вот те страны - не . Не хватает посевной площади, плохие условия для выращивания пищи (мы же помним, что перенаселённые страны расположены в тёплых и даже засушливых регионах?). Ну и людей слишком много, чтобы прокормить всех. Доходит ведь до того, что более половины населения некоторых стран являются безработными и ничем не заняты. Как же тут прокормить всех.
- Подорожание растительной пищи. Из-за того, что увеличивается количество людей, необходимо выращивать больше еды. Но растительную пищу нельзя выращивать в неограниченных количествах. А если добавить тот факт, что по различным причинам пахотных земель становится меньше, то нет ничего удивительного, что животноводство выходит на первый план. Им можно заниматься при неподходящих для земледелия условиях, и при этом получаемая продукция очень калорийна и ценна. Нет ничего удивительного в том, что некоторые страны практически полностью перешли на животноводство. Только вот для прокорма животных необходима растительная пища. И чем больше животных, тем больше пищи им нужно, а её количество и так ограничено. И ничего поделать с этим нельзя. Это называют "мясной революцией".
- Проблема обеспеченности энергетическими и топливными ресурсами. Топливные ресурсы ограничены и необходимо сократить их потребление, но как это сделать в условиях постоянного увеличения численности населения? А для получения большего количества энергии необходимо строить различные сооружения, которые усилят эффект загрязнения нашей планеты (работа ТЭС - одна из серьёзнейших причин загрязнения атмосферы). И которые, кстати, станут потреблять больше топлива (а его и так не хватает).
- Загрязнение окружающей среды. Чем больше людей - тем больший ущерб они наносят природе. Либо прямым, либо косвенным образом. Для обеспечения комфортной жизни людей работают фабрики, заводы, различные электростанции, предприятия и т.д. Всё это загрязняет планету.
- Избыток рабочей силы. Увеличение населения приводит к появлению большого количества безработных. Это, в свою очередь, приводит к снижению уровня зарплаты. И в целом происходит постепенное обнищание населения.
Заключение
Существуют как оптимистические прогнозы развития человечества, так и не очень. В целом, многие сходятся к мысли, что прирост населения прекратится к 2100 году, когда численность населения составит 12-14 миллиардов человек. И если человечество сможет дожить до той поры, то ситуация стабилизируется. Только вот многие также считают, что планета не сможет выдержать этого. Загрязнение окружающей среды превысит критическую отметку, что приведёт ко множеству проблем, в результате которых численность населения сильно сократится. И это наиболее вероятный путь развития человечества.
Но не всё так плохо! Приговор человечеству ещё не вынесен. Возможно, люди изобретут при для очистки воздуха и для более качественной очистки воды. Или одумаются и станут бережнее относиться к окружающему миру. А может смогут стабилизировать прирост населения до наступления критического момента... Мы ещё поборемся!