Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси.
Про ландшафти саван і рідколісся.
Про особливості поширення природних зон. Горизонтальна зональність - основна закономірність поширення природних зон Африки. Рівнинний характер рельєфу материка та його географічне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут горизонтальної зональності. Зонально розподіляються окремі природні компоненти - рослинність, ґрунти, тваринний світ. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, які повторюються в обох півкулях. (Знайдіть їх на карті форзаца.)
Північна частина Африки ширша й рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються майже вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напрямку. Особливо це помітно на окраїнах материка, де вплив океанів най-відчутніший
Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси. Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, Африки формуються на червоно-жовтих фе-ралітних ґрунтах і ростуть кількома ярусами (мал. 30). Ландшафти гілей відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічують близько 25 000 видів. Над зеленим морем дерев (а їх понад тисяча видів),
наче велетенські колони, підносяться сей-би. Ці дерева першого ярусу заввишки 60-80 м мають додаткові корені - дошко-подібні підпорки.
Устойчивый снежный покров распространяется в районах с Тср = 0°С и ниже для самого холодного месяца, неустойчивый снежный покров и редкие снегопады возможны и при 10-12°С. Такие условия характерны почти для 2/3 площади суши, причем на суше снежный покров держится не менее 4 мес. в году. Области с многолетней мерзлотой, подземными льдами и наледями занимают около 1/7 суши, акватории с морскими льдами и айсбергами также расположены на значительном пространстве. В районах, где зимой устанавливается снежный покров, проживает 1/5 населения мира, и еще столько же - где возможны неустойчивый снежный покров и редкие снегопады. В районах обеих категорий производится 1/2 мирового валового продукта. По режиму и форме воздействия на население и хозяйства снежно-ледниковые явления весьма разнообразны. Стихийные бедствия от этих явлений эпизодичны. В целом по миру эти стихийные бедствия находятся на 4-м и 5-м местах по величине наносимого ими ущерба. Но в США тяжелые снегопады уступают по среднему многолетнему числу жертв лишь грозам и смерчам, а по экономическому ущербу, объединенному ущербом от морозов, оказываются на 1-2-м месте. Разовый ущерб от экстремальных снегопадов в обычно малоснежных районах Молдавии, Закавказья, предгорий Средней Азии достигает многих сотен миллионов рублей. Защита городов и дорог от неблагоприятных и опасных снежно-ледовых явлений приводит к удорожанию строительства и эксплуатации на 100-200%.
Экспедиции на «Красине» и «Георгии Седове» , выдающиеся сами по себе, явились вместе с тем подготовкой к еще более значительной экспедиции на ледоколе «Александр Сибиряков» , которой руководили профессор О. Ю. Шмидт и капитан В. И. Воронин. Эта экспедиция вышла в плавание 28 июня 1932 г. из Архангельска. Пройдя через пролив Маточкин Шар в Карское море, «Сибиряков» посетил остров Диксон, зашел на остров Домашний и далее направился в обход Северной Земли по пути, еще не изведанному мореплавателями. Преодолевая огромные трудности, ледокол в октябре вышел в Берингов пролив. Впервые в истории Северный морской путь был пройден за одну навигацию, без единой зимовки.
