Республика Узбекистан богата природными ресурсами, большим производственным и минерально-сырьевым потенциалом, уникальным сельскохозяйственным сырьем, значительными объемами полуфабрикатов, получаемых в процессе переработки, развитой инфраструктурой.
В зависимости от состава и применения полезных ископаемых в отраслях народного хозяйства подразделяются на - металлические, неметаллические полезные ископаемые, топливно-энергетические ресурсы и сырье для строительных материалов.
В недрах Узбекистана выявлено более 2700 месторождений и перспективных рудопроявлений, разных полезных ископаемых, включающих около 100 видов минерального сырья, из которых более 60 уже вовлечены в производство. Разведано более 900 месторождений, подтвержденные запасы в которых оцениваются в 970 млрд. долл. США. Общий минерально-сырьевой потенциал оценивается более чем в 3,3 трлн. долл. США
В настоящее время современный уровень разведки полезных ископаемых связан с освоением богатейших месторождений цветных, благородных и редких металлов, всех видов органического топлива: природного газа, нефти и газового конденсата, полукоксующегося и бурого и угля, урана, горючих сланцев, многих видов сырья для строительных материалов.
В недрах Республики имеются огромные залежи газа и нефти. Примерно 60% территории страны считаются перспективными для их добычи. Крупными районами природного газа являются Кашкадарьинская и Бухарская области. Почти 3/4 добываемого в Узбекистане природного газа приходится именно на Кашкадарьинскую область.
Найхарактерніше комбінування для металургійного, хіміко-індустріального та лісовиробничого комплексів. На підприємствах металургійної, хімічної, нафтохімічної і деревообробної промисловості комбінування стало основною формою суспільної організації виробництва. Частка продукції комбінатів сягає 65-90% загального обсягу виробництва в названих галузях.
Проте в Україні комбінування ще недостатньо розвивається на базі, наприклад, комплексного використання окремих видів сировини та утилізації відходів виробництва.
Раціональні форми та схеми комбінування виробництва забезпечують істотну економію затрат суспільної праці. Зокрема, в процесі комбінування хімічних виробництв економія капітальних вкладень становить 20-30%, зростання продуктивності праці – 15 - 35%, зниження собівартості продукції - 15-30% як порівняти з виготовленням відповідних видів продуктів на окремих (автономних) підприємствах.