Сатурн — шоста планета Сонячної системи, яку ще називають «володар кілець». Планета отримала свою назву від імені давньоримського бога родючості. Розміром Сатурн лише трохи поступаються Юпітеру. Планета відома з давніх часів, адже Сатурн — один з найяскравіших об’єктів на нашому зоряному небі. Це друга за величиною планета-гігант. Найбільш примітним явищем Сатурна вважаються кільця, що оперізують планету. Вони були відкриті ще Галілеєм в 1610 році. Сьогодні астрономам відомо про наявність 7 головних кілець. Кільця Сатурна дуже тонкі. При діаметрі близько 250 000 км їх товщина не досягає і кілометра Кільця Сатурна, що складаються з тисяч твердих уламків каміння і льоду, обертаються навколо планети зі швидкістю 10 км / с. Навколо планети обертається 62 відомих на даний момент супутника. Титан — найбільший з них, а також другий за розмірами супутник в Сонячній системі (після супутника Юпітера, Ганімеда), який перевершує за своїми розмірами Меркурій і володіє єдиною серед супутників Сонячної системи щільною атмосферою. Супутник Феба, на відміну від всіх інших, обертається в зворотному напрямку. Середній діаметр Сатурна становить 58000 км. Незважаючи великий розмір, доба на Сатурні триває всього 10 години 14 хвилин. Один оборот навколо Сонця відбувається майже за 30 земних років. Планета складається з газів, водню в ньому 94%, а решта — в основному гелій. Завдяки цьому, швидкості вітрів на Сатурні вище, ніж на Юпітері, — 1700 км / год. Температура поверхні Сатурна -188 градусів за Цельсієм: це результат сонячної активності і власного джерела тепла. У центрі планети розташовується залізнокремнієве ядро, з домішкою льодів з метану, аміаку і води. Унікальний Сатурн ще й тому, що його щільність менше, ніж щільність земної води. На цій планеті постійно гаються грандіозні шторми, видимі навіть із Землі, супроводжувані блискавками!
Океанические течения обладают повышенной плотностью воды. Считается, что именно разница в плотности водных масс является определяющим фактором в возникновении данного явления. А Мировой океан, к слову, отличается крайне высокой неравномерностью по показателям плотности воды. Поэтому не стоит удивляться наличию огромного количества течений. Океанские течения бывают тёплыми и холодными. Всё зависит от того, в каком месте они берут своё начало. Так, известное тёплое течение "Гольфстрим" берёт своё начало в тропиках. Благодаря этому оно поддерживает высокую среднюю температуру на протяжении всего своего пути. А движется оно на север, повышая таким образом и среднюю температуру на материках (в Северной Америке, преимущественно). Между собой океанические течения отличаются не только температурой, но ещё и давлением, плотностью, солёностью, скоростью движения, размерами и другими показателями. Поэтому все океанские течения являются разными и, соответственно, оказывают разное воздействие. Как то так
