ответ: Условия существования организмов независимо от уровня его организации испытывает влияние от экологических факторов, которые по своей организации делятся на группы. Выделяют три группы факторов: абиотические; биотические; антропогенные.
Антропогенными факторами называют воздействие на окружающую среду: продуктов деятельности человека, изменение естественной среды с заменой на искусственно созданные объекты. Эти факторы дополняют загрязнение остаточными продуктами промышленности, жизнедеятельности (выбросы, отходы, удобрения).
Абиотические экологические факторы. Природная окружающая среда состоит из компонентов слагающих ее как единое целое. Она состоит из факторов определяющих ее как среду обитания для разных уровней организации жизни. Ее компоненты:
Свет. Отношение к свету определяет местообитание, основные процессы метаболизма растений, разнообразие животных и их жизнедеятельность.
Вода. Это компонент присутствующий в живых организмах всех уровней организации жизни на Земле. Этот элемент среды обитания занимает большую часть Земли и является средой обитания. Разнообразие живых организмов в большинстве своих видов относится к этой среде.
Атмосфера. Газовая оболочка земли, в которой протекают процессы, регулирующие климатические и температурные режимы планеты. Эти режимы определяют пояса планеты и условия существования на них.
Эдафические или почвенные факторы. Почва результат эрозии горных пород Земли своими свойствами определяют облик планеты. Неорганические компоненты, входящие в ее состав служат питательной средой для растений.
Рельеф местности. Орографические условия местности регулируются изменением поверхности под влиянием геологических эрозионных процессов земли. К ним относят возвышенности, ложбины, речные долины, плоскогорья и другие географические рубежи поверхности Земли.
Влияние абиотических факторов и биотических взаимосвязано. Каждый фактор оказывает положительное или отрицательное влияние на живые организмы.
1)Екватор перетинає Атлантичний океан приблизно по середині, отже океан розташований і в північній і в південній півкулі.
Нульовий меридіан перетинає Атлантичний океан, і океан розташований і в східній і в західній півкулях, однак більша його частина розташована в західній півкулі.
До відповіді прикріплено карту, на якій я позначила Атлантичний океан (з його басейном) та умовні лінії, які згадуються у питанні.
2) Рельєф дна визначає значний вплив на процеси, що відбуваються в глибинах вод Світового океану. Незважаючи на успіхи, досягнуті останнім часом, дно океанів досліджено ще явно недостатньо, а головне, вкрай нерівномірно. Місцями на величезних обширах південної півкулі немає жодного проміру. Однак наявних даних достатньо для визначення загальних закономірностей будови дна, характеру рельєфу дна океанів та морів. По цим матеріалам створено велику кількість карт самого різного виду та призначення.
3)Кліматичні пояси – величезні території, в межах яких основні показники клімату майже не змінюються.
Території, де повітряні маси змінюються за сезонами двічі на рік, належать до перехідних кліматичних поясів. У назвах перехідних поясів з'являється префікс “суб”, що означає “під”, тобто під основним поясом. Перехідні кліматичні пояси розташовані між основними поясами. Їх 6: 2 субекваторіальних, 2 субтропічних, 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний).
4)Солоність в пріекваторіальних широтах – 35‰.
Простежується зміна солоності з глибиною: на глибині 100-200 м. вона становить 35,4‰, що пов’язано з підповерхневим плином Ломоносова. Встановлено, що солоність поверхневого шару не збігається у ряді випадків з солоністю на глибині.
Різкі перепади вмісту солей гаються і при зустрічі різних по температурі течій. Наприклад, на південь від о. Ньюфаундленд при зустрічі Гольфстріму і Лабрадорської течії на незначній відстані солоність падає від 35‰ до 31-32‰.
5)Органічний світ Атлантики бідніший на різноманітні види, ніж органічний світ Тихого океану. Причина цього – відносна його молодість, а також сильне похолодання клімату під час останнього заледеніння.
Однак при невеликому числі видів кількість риб та інших тварин в Атлантиці значно більше. Шельфів і підняттів дна тут більше, ніж в Тихому океані. Багато зручних місць для нересту донних і придонних риб, у тому числі промислових (тріски, оселедця, морського окуня тощо), що мешкають в основному в помірному поясі. У теплих водах риб менше, але число видів велике (тунці, меч- риба, акули). У полярних водах мешкають кити і тюлені.
Як і в Тихому океані, в Атлантичному представлені майже всі природні пояси. У північному субтропічному поясі розташоване унікальне за своєю природою Саргасове море – море без берегів. Його межами служать течії. Температура і солоність вод моря вище, ніж в оточуючих його океанічних водах. На синій поверхні моря зелено-бурими плямами виступають невеликі пучки саргасових водоростей. Своєрідні природні комплекси внутрішніх морів Атлантичного океану.
6)Біологічні ресурси океанів - риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно 35 млрд. тонн.
Объяснение:
