Прадавній український ліс – це зачарований світ, де річки й озера багаті на рибу, а кожна галявина дарує духмяні ягоди і гриби. Восени під ногами шурхотить опале листя, а навесні з-під снігу визирають проліски і сон-трава. Тут затишне, не надто спекотне літо. Зима помірно холодна. Щедро зрошена дощами земля дарує вологу струнким соснам, кремезним дубам, сторічним букам. Цілюще повітря пахне мохом і сосновою смолою. Річки повноводні, неначе водопілля ніколи не минає. Струмки звивисті, як велетенські змії, що ховаються у лісовій гущаві. Над берегами схиляються старезні верби. А над усім цим – густо-синє небо, яке тоне у чистому дзеркалі озер. Біля поліщукової хати лелека в’є гніздо, поряд із криницею росте кущ калини і стоїть, схиливши голову, журавель. І позирає мертвими вікнами місто Прип’ять, обпалене вічним болем чорнобильської катастрофи. Усе це – Українське Полісся
Клімат зони степу помірний континентальний. Порівняно з лісостеповою зоною для степів характерні більші річні амплітуди температури повітря, менша кількість опадів і недостатнє зволоження. Тут за низької вологості повітря часто бувають суховії, посухи, пилові та чорні бурі, які завдають шкоди сільському господарству.
Объяснение:
Зона мішаних лісів займає близько 20% території України.
Для природних умов зони характерні низовинний рельєф, піщані і піщано-глинясті відклади, густа річкова сітка, широкі річкові долини, достатнє зволоження, високий рівень ґрунтових вод, переважання дерново-підзолистих ґрунтів, значне поширення соснових лісів.
общем климат Рио-де-Жанейро располагает к отдыху в любое время года. Та же температура воды никогда еще не опускалась ниже отметки +20С. Что касается средней температуры воздуха, то она колеблется в пределах +23С.
Поверхность полуострова характеризуется чрезвычайно большим разнообразием. На севере тянутся самые высокие на земном шаре горы - Гималаи, у подножья их расположены обширные долины pp. Инда, Ганга и Брамапутры. Северо-западная часть Индии занята песчаными пустынями (пустыня Тар). В южной части полуострова Индостан находится плоскогорье Декан, окаймленное горными хребтами Западных и Восточных Гат. Индостан - классическая страна муссонов (пояс экваториальных муссонов). В холодный период года над полуостровом преобладают муссонные течения, направленные с суши на море, которые по своему происхождению являются пассатами. Гималаи представляют непреодолимое препятствие для проникновения холодного воздуха из Центральной Азии. В связи с этим зима в Индостане очень теплая, ясная и сухая; растительность в это время года на севере выгорает, мелкие водоемы и небольшие реки пересыхают. Температуры января на равнинах составляют 15-20°, но в отдельные дни на севере возможны заморозки. Значительные морозы наблюдаются лишь в горах. Так, в Гималаях на высотах порядка 3500 м над ур. моря средняя температура января уже понижается до-8°, нередко бывают снегопады и метели и образуется мощный снежный покров. В теплый период года преобладают юго-западные ветры. Вертикальная мощность экваториального муссона и его устойчивость больше, чем зимнего тропического. Повторяемость северо-восточных ветров зимой не превышает в среднем 50%, а юго-западных ветров летом - 80%. Перед наступлением влажного муссона стоит очень жаркая, солнечная, сухая погода, воздух сильно запылен, особенно во внутренних областях Индостана. Средние месячные температуры в это время года (в мае - июне) составляют 28-33°, а в дневные часы температуры нередко поднимаются до 40-45°. Почва сильно раскаляется, и местами образуются трещины. Вследствие сильного перегрева поверхности нередко здесь наблюдаются сухие грозы. В горах лето более прохладное (на высотах порядка 3500 м над ур. моря средняя температура июля не превышает 17-20°). Смена летнего и зимнего муссонов происходит внезапно и приводит к резкому изменению погоды - температура понижается, быстро увеличивается влажность, облачность и осадки. В качестве примера в табл.№ 1 приведены данные наблюдений 1893 г. в Аллахабаде (25°28' с. ш., 81°54' в. д., 94м)