Найдовша річкова артерія Північної Америки – Міссісіпі з притокою Міссурі (6420 км), площа водозбору якої становить 3300 тис. кв. км.Річка бере початок з невеликого озера Айтаска і верхів'ям протікає по заболоченій, вкритій численними озерами лісистій місцевості штату Міннесота.Долина і русло Міссісіпі за морфологічними особливостями поділяється на три ділянки: верхню, середню і нижню; межами між ними є гирла найбільших приток – Міссурі і Огайо. У верхів'ї річка протікає через невеликі озера і заболочені простори. На міжозерних ділянках багато порогів і кам'янистих перекатів. На ділянці між гирлами річок Міннесота і Де-Мойн долина Міссісіпі, врізуючись у вапняки, звужується й утворює пороги поблизу міст Рок-Айленд і Кіокак (Кеокук). Найбільший водоспад – Сент-Антоні біля Сент-Пол.
Курильское течение делает климат северного острова Хоккайдо более холодным и сухим. Куросио делает климат южных островов Хонсю и Кюсю более теплым и влажным
Курильское течение (Оясио, Ойя-Сио) — холодное течение на северо-западе Тихого океана, берёт своё начало в водах Северного Ледовитого океана. На юг доходит до восточного побережья Японии, где сталкивается с теплым течением Куросио, в результате чего образуется мощное Северо-Тихоокеанское течение. Курильское течение оказывает серьезное влияние на климат Дальнего Востока, в особенности Камчатки и Чукотки, где северный предел распространения лесов сдвинут на 10 градусов южнее, чем на аналогичных широтах в Сибири. Вместе с тем район, где протекает Оясио, является одним из богатейших в мире по запасам рыбы и морепродуктов.
Протекает вдоль Камчатки, Курил и японских островов.
Скорость Курильского течения колеблется от 0,25-0,35 м/с летом до 0,5-1,0 м/с зимой. Ширина Курильского течения у оконечности острова Хонсю составляет около 55,5 км.
