Головним вододілом у Південній Америці є гори Анди. Оскільки води розміщені на крайньому заході материка, більшість річок Південної Америки належать до басейну Атлантичного океану 90% територі. Лише короткі pічки стIкають з Анд у Тихнй океан. На відміну від Африки. у зв'язку з вологим кліматом материка та особливостями його рельефу, площі басейну внутршшнього стоку дуже мал (5% територп)
Найбільшою річкою Південної Америки є Амазонка. «Цариця річок», «диво природи», «загадкова, «неповторна»-як тільки не називають ї. Вона бере початок високо в Андах на заході 1, подолавши шях у 6400 км, впадає в Атлантичнй океан на сході. По дорозі до океану Амазонка приймає близько 500 приток. з них 17 протяжністю понад 1500 км. Плоша ї басейну найбільша в світі й перевищує 7 млн. км2 (як ціла Австралія!). На цій площі може вміститися 11 таких країн. як наша Україна. Водночас це найповноводніша і найдовша річка світу. Вона виносить в Океан 15%о усієi pічкової води планети. Для такої кількості води знадобилося б 130 річок таких, як наш Дншро. Вона такоже найширшою і найглибшою річкою планети. Амазонка утворюється вд злиття двох річок — Укаялі і Мараньйону. Уже в місці злитя ширнна річки досягає 2 км. На Амазонській низовині вона ділиться на безліч рукавів проток. Не кожен лоцман. навіть дуже досвідчений. може розібратнся в цьому водному мереживі. У нижній течі ширина Амазонки досягає 20 км. В п гирлі безліч островів. з яких найбілышим є Маражо. Річка така широка і глибока, що океанічні кораблі заходять вгору по нй на 1700 км.
Оскільки Амазонка більшою частиною протікає через екваторіальний кліматичний пояс, вона має дощове живлення та повноводна увесь рік. Ате лтом та зимою вона ще б1льше виходить з берегів. оскільки п живлять притоки. що беруть початок у Північній Південній півкулях. У грудні-лютому надходить багато води з приток Південної півкулі. де в цей час дошовий період, а у червні-серпні Північно1 коли там випадають дощі. Вода виходитьз берегів і розливається на 80-100 км.
Объяснение:
Я про африку не нашел извини это все что я нашел
Объяснение:
У Зовнішній зоні Передкарпатського прогину відомі численні газові родовища, які пролягають між Краковецьким і Городоцьким розломами і в смузі біля насуву Внутрішньої зони. Поклади залягають у антиклінальних структурах, у яких газ міститься у піщаних горизонтах сарматських відкладів, а також породах тортону, крейди і юри. У межах області розвідано 12 родовищ. У Зовнішній зоні було також відкрито одне нафтове родовище — Коханівське, де з юрських вапняків одержані притоки важкої в'язкої сірчистої нафти.
На Волині і в Побужжі пошуки нафти і газу розпочато порівняно недавно.
Передкарпатський прогин, крім нафти і газу, має великі ресурси кам'яної і калійних солей. На Території Львівської області виявлено багато родовищ, які пролягають смугою вздовж краю Карпат, Всі вони належать до Бориславської підзони, на поверхні якої поширені воротищенські відклади.Останні майже повсюди соленосні; іноді кам'яна сіль утворює шари, складені з чистої соді, але частіше вона дуже забруднена глинистим матеріалом або утворює цемент у піщаних брекчіях. Калійні солі мають локальне Поширення. Потужність шарів, які складаються з комплексу мінералів (сильвін, каїніт, лангбейніт, полігаліт та ін.), змінюється від декількох до десятків метрів. Серед розвіданих родовищ (Стебник, Моршин, Доброгостів, Борислав та інші) найбільш інтенсивно розроблюється Стебницьке.
Кухонну сіль виробляють в окремих місцях методом вилуження.
У межах Волино-Подільської частини Руської платформи, у смузі, яка прилягає до Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, є кілька родовищ самородної сірки (Немирівське, Язівське, Любенськє, Роздольське) і численні сіркопрояви. Промислові накопичення сірки всюди виявлено в ратинських вапняках, які залягають у верхній частині тираської світи верхнього тортону, часто межують з гіпсами або розміщені в середині товщі гіпсів. Важливим природним багатством є мінеральні води. Найбільш відомі Моршинські, Трускавецькі і Велико-Любенські джерела, а також Немирівське і Шкло.
