Відповідь:
Існують різновиди пірамід з різними часовими інтервалами, самим докладним є тип з інтервалом в 1 рік, але він вимагає великої роботи зі збору інформації, частіше зустрічаються 5 і 10-річні моделі. Міжнародні стандарти рекомендують використовувати 5-річний інтервал для оцінки чисельності населення. Також прийнято виділяти типи вікових пірамід відповідно до варіанта суспільства, так з'явилися моделі зростаючого населення, в цьому випадку діаграма максимально наближена до правильної піраміди, стабільно-старіючого покоління, у формі дзвону і спадної кількості людей, в формі урни. Ще одна підстава для класифікації вікових пірамід - це регіони. Так, виділяють моделі розвинених і країн, що розвиваються. Цей дозволяє порівнювати регіони і виявляти їх принципові відмінності
Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.
Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.
На карте мира конца XVIII — начала XIX в. правильно показаны очертания Европы, Азии, Африки; за исключением северных окраин, верно изображена Америка; без больших ошибок очерчена Австралия. Нанесены на карту главнейшие архипелаги и крупнейшие острова Атлантического, Индийского и Тихого океанов.
Но внутри материков значительная часть поверхности обозначена на карте «белыми пятнами». Неизвестными для картографов были обширные и безлюдные полярные области, почти три четверти Африки, около трети Азии, почти вся Австралия, значительные области Америки. Все эти территории получили достоверное отображение на карте лишь на протяжении XIX столетия и в начале нашего века.
Крупнейшим географическим достижением XIX столетия было открытие последнего, шестого материка Земли — Антарктиды. Честь этого открытия, совершенного в 1820 г., принадлежит русской кругосветной экспедиции на шлюпах «Мирный» и «Восток» под командованием Ф. Ф. Беллинсгаузена и М. П. Лазарева (см. стр. 364).
При создании современной карты обобщались картографические знания и географические сведения различных народов и разных эпох. Так, для европейских географов XIX в., изучавших Центральную Азию, большую ценность имели старинные китайские карты и описания, а при исследовании внутренних областей Африки они пользовались старинными арабскими источниками.
В XIX в. начался новый этап в развитии географии. Она стала не только описывать земли и моря, но и сравнивать явления природы,
искать их причины, открывать закономерности различных природных явлений и процессов. На протяжении XIX и XX столетий были сделаны крупные географические открытия, достигнуты немалые успехи в изучении нижних слоев атмосферы, гидросферы, верхних слоев земной коры и биосферы.