Сара́тов (Саратів[1], рос. Сара́тов) — місто, адміністративний центр Саратовської області. Назва міста пішла від тюркського «Сари Тау» (Жовта гора)[2]. Більшість населення становлять росіяни, нащадки російських переселенців. Населення — 839 800 тис. осіб (2013).Саратов розташований за 858 км на південний схід від Москви, на правому високому березі Волги (Волгоградське водосховище).
Місто протягнулося вздовж Волги на 34 км, від річки Гуселка на півночі до залізничної станції на півдні. розташовано в улоговині, оточеній з трьох сторін невисокими (до 250 м) горами Приволзької височини: (Соколова гора (165 м), Лиса гора (286 м), Лопатіна (274 м), Алтин (251 м), Увек (135 м)).
Пагорби західної частини міста покриті лісом Кумисної поляни. Територія міста сильно розчленована ярами та балками, що прямують до Волги. Головні з них на північ від Соколової гори: Маханна, Січа, Алексіївська, Дудаковська, Сліпиш. У приволзький улоговині: Глебучев (з відгалуженнями Мясницька і Кооперативна), Білоглинська, Вакуровська, Безіменна, Залетаєвська, Токмаковська.
У зв'язку з утворенням Волгоградського водосховища рівень води у Волзі у міста піднявся більш ніж на 6 метрів. На Волзі навпроти Саратова розташовані острови: Дубова грива, Зелений, Покровські піски, Козачий. Ширина Волги навпроти Саратова від 2,6 км у автомобільного мосту розташованого в центрі міста до 8 км у сел. Зоналка.
На заході місто обмежено малими річками Єлшанка та її притокою Разбойщіна. З півночі — річками 1-а і 2-а Гуселка. На півдні протікає річка Назаровка з притоками Черніха і Березина.
Центральна і південна частина міста знаходиться на відмітках 50-80 м над рівнем моря, північні райони 100—140 м, західні райони 120—200 м.
Рослинна зона: різнотравний лісостеп; схили пагорбів в західній частині міста покриті лісом.
Ґрунти: чорноземи звичайні і південні.
На території міста два нафтогазових родовища: Єлшанське і Соколовогорське.
Объяснение:
Территория Грузии сочетает высокогорный, среднегорный, холмистый, низменно-равнинный, плоскогорный и платообразный рельефы. В полосе Большого Кавказа расположена самая высокая географическая точка страны — вершина Шхара (5068 м) . На севере Грузии находится Южный склон Большого Кавказского хребта. Хребты Южного склона Кавказского Хребта — Гагрский, Бзыбский, Кодорский, Сванетский, Харульский, Ламисский, Гудисский, Картлийский, Кахетский; северного — Хохский, Шавана, Кидеганский, Хевсуретский и Пирикитский. В высокогорной полосе страны ярко выражены горно-эрозионные, горно-гляциальные и нивальные формы рельефа, в создании которых главную роль сыграли ледники.
