Заповідник - це територія або акваторія загальнодержавного значення, яка повністю вилучається з господарської діяльності з метою збереження в природному стані всього природного комплексу цієї території.
Національні парки - це установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення та ефективного використання територій.
Національні природні парки відрізняються від заповідників набором функціональних зон до яких відносяться:
- заповідна зона;
- зона регульованої рекреації;
- зона стаціонарної рекреації;
- господарська зона.
На території господарської зони та зон регульованої та стаціонарної рекреації забороняється будь-яка діяльність, що призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території.
Якщо коротко підсумувати, то можна сказати, що на відміну від заповідників, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок і вони дозволяють перебування та відвідування туристами своїх територій за умов дотримання певних правил.
В нижнем высоком поясе господствуют широколиственные дубово-буковые леса.
Выше к широколиственным породам добавляются ели и сосны.
Постепенно леса становятся смешанными,а затем— хвойными. На высоте чуть более 2 тыс. м исчезает древесная растительность — прекрасные елово-пихтовые леса сменяются субальпийскими и альпийскими лугами,которые используются для выпаса скота.
Примерно на высоте 3 тыс. м луга уступают место горным тундрам,а ещё выше начинается моя голых скал,многолетних снегов и льдов.