М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nikin25
nikin25
30.03.2023 10:16 •  География

Как зависит безработица от структуры хозяйства?

👇
Ответ:
gggrrraaa
gggrrraaa
30.03.2023
Потому что она без работы
4,7(51 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

Відповідь:

1.а) багатоукладність господарства;

б) низький рівень економічних показників (національного доходу);

в) аграрний характер економіки більшості країн;

г) різке розмежування в сільському господарстві товарно-експортного виробництва, натурального і дрібнотоварного господарства, яке обслуговує місцеві потреби;

г) поширення монокультури в сільському господарстві;

д) переважання у промисловому виробництві гірничодобувної промисловості;

е) збереження колоніального характеру в зовнішній торгівлі.

2.Рослинництво. Воно відіграє провідну роль. У ньому розрізняють два напрями: споживчий (натуральне) і експортний (товарне).Споживчий напрям переважає в Тропічній Африці, де в більшості країн зберігаються общинне (родоплемінне) землеволодіння, дрібне натуральне і напівнатуральне господарство, яке ведеться найвідсталішим вирубно-вогневе мотикове землеробство). Поряд з цим значну частину земель займають великі плантації, що поставляють продукцію на експорт. Там широко використовують найману працю.

Низький рівень розвитку сільського господарства, його екстенсивний характер пояснюються значною мірою складністю і відсталістю аграрних відносин. Африка посідає останнє місце в світі за використанням добрив.

3.Тваринництво. Тваринництво в Африці має екстенсивний характер: переважає відгінно-пасовищне, напівкочове і кочове скотарство.

Племена, які займаються скотарством, прагнуть збільшити поголів'я худоби, але це робиться в основному заради престижності, а не для збільшення продукції. Худоба непородна, до того ж частина її заражена хворобами. У Північній Африці молочна худоба нерідко використовується і як тяглова сила. У багатьох районах Африки розведенню свійської худоби перешкоджає муха цеце - переносник збудника хвороби нагана. Через те там розводять зебувидну велику рогату худобу, яка не піддається цьому захворюванню.

У Північній Африці (Марокко, Судан) переважає вівчарство, в пустинних районах розводять верблюдів. У всіх країнах скрізь (у містах і сільській місцевості) використовують ослів (1/4 поголів'я світу). Ця невибаглива тварина вірно служить людині: на ній їздять верхи, запрягають для перевезення вантажів, примушують качати воду тощо.

В останні роки майже в усіх країнах відкрито ветеринарні пункти, де худобі роблять щеплення, в тому числі і від захворювання сонною хворобою.

4.Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

5. -

6. Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.

7. -

8. Транспорт Південно-Африканської Республіки представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим)  і трубопровідним , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 219 090 км² (25-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена з північного сходу на південний захід, анклав — держава Лесото; максимальна дистанція з півночі на південь — км, зі сходу на захід — км[2][3]. Географічне положення Південно-Африканської Республіки дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи навколо Африки між Америкою з Європою та Азією з Австралією[4].

Я ТОЧНО НЕ ЗНАЮ ЧИ ТАК...НАДІЮСЯ ЩО З ЧИМОСЬ ДО Пояснення:

4,8(60 оценок)
Ответ:
nabiulinadasha
nabiulinadasha
30.03.2023
Алексе́й Фёдорович Трёшников (1 (14) апреля 1914, с. Павловка Симбирской губернии (ныне Барышского района Ульяновской области) — 18 ноября 1991, Санкт-Петербург) — российский и советский океанолог, географ, исследователь Арктики и Антарктики. Доктор географических наук (1963), профессор (1967), академик АН СССР (1981). По окончании географического факультета ЛГУ в 1939 году работал в Арктическом и Антарктическом научно-исследовательском институте, директором которого был с 1960 по 1981 год. Участник двадцати двух экспедиций в Арктику и Антарктику. Участник высокоширотных воздушных экспедиций «Север-2» и «Север-4». Начальник дрейфующей станции «Северный полюс-3» (1954—1955), 2-й и 13-й советских антарктических экспедиций АН СССР (1956—1958 и 1967—1968). Участник создания Атласа Антарктики (1966—1969), главный редактор Атласа Арктики, Географического энциклопедического словаря (1988—1989). В годы Великой Отечественной войны с 1942 по 1944 годы занимался научно-оперативной работой в арктических морях, отвечал за обеспечение гидрометеорологической информацией кораблей Северного флота и караванов грузовых судов, следовавших в моря Карское и Лаптевых с востока. Трёшников плавал в ледовом патруле в Баренцевом и Карском морях, работал на Диксоне, участвовал в рискованных походах на гидрографическом судне «Мурманец» на полярников со станций, обстреливаемых фашистскими подводными лодками и в проводке караванов по Северному морскому пути.

После Великой Отечественной войны СССР начал широкомасштабные планомерные исследования Центральной Арктики, в осуществлении которых большую роль сыграл А.Ф.Трёшников. В 1948-1949 годах он был океанологом и начальником отряда в составе воздушных высокоширотных экспедиций «Север-2» (1948) и «Север-4» (1949). Самолеты экспедиции выполняли комплексные наблюдения за природой и климатом Арктики, приземляясь с этой целью на острова и места, ни разу не посещавшиеся исследователями, а также на дрейфующие льды. Замечательным результатом работ отряда А.Ф.Трёшникова было открытие подводного хребта Ломоносова.

За выдающиеся заслуги в деле изучения и освоения Советской Арктики и проявленный при этом трудовой героизм, Указом Президиума Верховного Совета СССР от 6 декабря 1949 года Трёшникову Алексею Фёдоровичу присвоено звание Героя Социалистического Труда с вручением ордена Ленина и золотой медали «Серп и Молот».
4,4(59 оценок)
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ