у 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.
степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.
Большой вклад в изучение природы и жизни народов Африки внесли русские исследователи. Они ставили перед собой цель изучить далекие, неизведанные страны и собранные научные материалы сделать достоянием всего человечества.
Среди русских исследователей особое место занимает В. В. Юнкер. Он путешествовал по Центральной и Восточной Африке в конце XIX в. , собрал интересные сведения о природе и жизни населения этих районов материка, проводил топографические работы, вел гидрологические и метеорологические наблюдения. Значительный вклад в изучение северо-восточной части материка внесли Е. П. Ковалевский, А. В. Елисеев и другие исследователи.
Велики заслуги в исследовании природы Африки и ее населения советских ученых. В 1926 - 1927 гг. в северо-восточную часть материка была организована экспедиция для изучения культурных растений. Ее возглавил крупнейший ученый Н. И. Вавилов.
Н. И. Вавилов установил, что Эфиопия является родиной ценных (твердых) сортов пшеницы. Во многих странах Африки русские исследователи и ученые работали и работают сейчас, оказывая молодым африканским государствам в исследовании почв, внутренних вод, растительности и животного мира, в поисках полезных ископаемых и т. п
