ответ:
атмосферні опади
без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. водночас град чи туман сприймаються без радості. усе це — атмосферні опади.
атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.
до рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.
кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). для цього використовують прилад — опадомір. він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. тверді опади перед вимірюванням розморожують. товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.
дощ, сніг, град безпосередньо з хмар. найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й на землю. іде дощ. якщо хмари з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90%.
за характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).
град — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. чому він буває тільки влітку? виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої пори року. крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. , вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.
опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. у холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. ось чому роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °с, то утворюється іній . він буває восени або ранньої весни.
закономірності розподілу опадів
подивись уважно на кліматичну карту світу. в областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. над екватором навпаки. тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. тут опади року.
розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.
по-перше, від ічної широти. менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.
по-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. з океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. так, завдяки мусонам з тихого океану на узбережжі азії випадає понад 1 000 мм опадів. водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.
по-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. наприклад, у карпатах завжди більше опадів, ніж будь-де в україні.
морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. наприклад, холодна перуанська течія вздовж берегів південної америки.
висновки
1. хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в (від 0 до 10).
2. розрізняють кілька десятків видів хмар. найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті.
3. атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані.
4. до атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній.
5. утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).
На экологию города влияет преобладание западных и северо-западных ветров, несущих к Москве воздух, очищенный над лесными массивами западной части Московской области. В периоды преобладания восточных и юго-восточных ветров Москва получает менее чистый воздух, поскольку юго-восток области озеленён на 25—30 %, значительно распахан и более индустриальный. Качество водных ресурсов города лучше на северо-западе города, выше по течению Москвы-реки. Северо-запад Москвы более возвышенный, холмистый, имеет более тяжелые, глинистые и суглинистые почвы. Это активному поверхностному смыву, горизонтальной миграции загрязнения, его концентрации в водоемах и малому проникновению в грунты. Важным фактором улучшения экосистемы города является сохранение и развитие скверов, парков и деревьев внутри дворов, значительно пострадавших в последние годы от точечной застройки.
Москва влияет на прилегающую местность: атмосферное загрязнение распространяется на 70—100 км, депрессионные воронки от забора артезианских вод имеют радиусы 100—120 км, тепловые загрязнения и нарушение режима осадков наблюдается на расстоянии 90—100 км, а угнетение лесных массивов — на 30—40 км.
Проблемы Москвы
Обобщённые данные свидетельствуют о сложном экологическом состоянии Москвы.Город стремительно растёт, переходит за кольцевую дорогу, сливается с городами-спутниками. Средняя плотность населения - 4,9 тыс. чел. на 1 кв. км. Сотни тысяч источников выбрасывают в воздух огромное количество вредных веществ, так как частичная очистка внедрена только на 60 % предприятий. Особый вред наносится автомобилями, технические параметры многих из которых не соответствуют требованиям по качеству выхлопных газов и сошли с конвейера ещё в советские времена. Износ шин дает цинк, дизельные моторы — кадмий. Эти тяжелые металлы относятся к сильным токсинам. Промышленные предприятия дают очень много пыли, окисей азота, железа, кальция, магния, кремния. Эти соединения не столь токсичны, однако снижают прозрачность атмосферы, дают на 50 % больше туманов, на 10 % больше осадков, на 30 %. В целом на одного москвича приходится 46 кг вредных веществ в год.
В целом на одного москвича приходится 46 кг вредных веществ в год.Среди источников загрязнения Москвы на первом месте стоят выхлопные газы автотранспорта. Экологический мониторинг в Москве осуществляют 56 автоматических стационарных станций, контролирующих уровень загрязнения воздуха. Контролируется содержание в воздухе загрязняющих веществ.
Водные ресурсы
К антропогенным источникам поступления стока в речные воды относятся бытовые, промышленные, поверхностные (ливневые и талые) и дренажные сточные воды, дымы и газы, растворяющиеся в атмосферных осадках, сельскохозяйственные стоки, результаты рекреационной деятельности и т. д.
К антропогенным источникам поступления стока в речные воды относятся бытовые, промышленные, поверхностные (ливневые и талые) и дренажные сточные воды, дымы и газы, растворяющиеся в атмосферных осадках, сельскохозяйственные стоки, результаты рекреационной деятельности и т. д.В черте города происходит дополнительное загрязнение реки за счёт сбросов промышленных и ливневых сточных вод, недостаточно-очищенных сточных вод после станций аэрации, неорганизованного поверхностного стока с селитебных территорий.
Надеюсь
