Природные зоны формируются под влиянием климата (особенностями распределения тепла и влаги, их соотношения). Как правило это широтное распределение, т.е вытянуты в виде широких полос с запада на восток. Между ними нет четких границ, они постепенно переходят одна в другую. Широтное расположение природных зон нарушается неравномерным распределением суши и океана, рельефом и удаленностью от океана
Піднімаючись, розпечена до 1000 0С магма, повільно остигає. На великих глибинах вона остигає сотні і навіть тисячі років! У товщах земної кори магма може затверднути на глибині, як вода під час замерзання. Тоді утворюються глибинні магматичні породи. До них належать, наприклад, граніти. Якщо ж магма досягає поверхні і виливається, то вона позбавляється розчинених у ній газів і перетворюється на лаву. Під час застигання лави утворюються вивержені магматичні породи. Так виникли поширені на нашій планеті базальти. Магматичні породи (габро, лабрадорит, польові шпати та ін.) здебільшого тверді, важкі й щільні. Осадові породи. На відміну від магматичних, осадові породи утворюються на поверхні земної кори. Вони виникають в результаті осідання речовин на дні водойм або нагромадження на суходолі. Цими породами вкрито ¾ поверхні материків. Осадові породи бувають уламкового, органічного й хімічного походження.
Уламкові породи утворюються з уламків різних порід внаслідок руйнування (вивітрювання, розмиву) поверхні. Утворений уламковий матеріал текучі води, льодовики, вітер зносять у моря, озера, зниження суходолу. При цьому уламки різної величини і форми розбиваються, подрібнюються, згладжуються. Так утворюються щебінь, галька, гравій, пісок, глина. На дні океанів і морів, де найбільше осідає уламкового матеріалу, під тиском все нових й нових пластів він ущільнюється і перетворюються на значно твердіші осадові породи. Так пісок стає пісковиком, глина – глинистим сланцем.
Австралия — материк в Южном полушарии площадью 7 659 861 км². Длина континента с севера на юг составляет около 3700 км, ширина с запада на восток — около 4000 км, длина береговой линии материка (без островов) — 35 877 км.
Крайняя восточная точка Австралии — мыс Байрона (28°38′15″ ю. ш. 153°38′14″ в. д. (G) (O)), западная — мыс Стип-Пойнт (26°09′05″ ю. ш. 113°09′18″ в. д. (G) (O)), северная — мыс Йорк (10°41′21″ ю. ш. 142°31′50″ в. д. (G) (O)), южная — мыс Саут-Пойнт (39°08′20″ ю. ш. 146°22′26″ в. д. (G) (O)) (если рассматривать остров Тасмания за часть континента, то мыс Саут-Ист-Кейп 43°38′40″ ю. ш. 146°49′30″ в. д. (G) (O)) ой наверно перебор, тут ещё и протяженность материка с севера на юг и запада на восток если что :D
