Благодаря притоку мигрантов: ежегодно сюда приезжают 250-300 тыс. человек! Большой Мехико расположен в межгорной котловине на высоте 2250 м над уровнем моря
Климатические условия в Евразии более резко, чем на других материках, изменяются не только с севера на юг, но и с запада на восток. (Какими причинами это можно объяснить?)
Климат полуостровов Индостан и Индокитай зависит от муссонов. Только летом, когда материк сильно нагрет и над ним образуется область пониженного атмосферного давления, сюда приходят экваториальные воздушные массы с океана. Муссоны с Индийского океана приносят огромное количество осадков. Зимой муссон дует с материка, совпадая с северо-восточным пассатом.
Высокие горы Евразии — Альпы, Кавказ, Гималаи — тянутся с запада на восток. Они не позволяют проникать на юг холодным северным ветрам. Зато влажные воздушные массы с Атлантического океана проходят без препятствий далеко в глубь материка. Особенно много осадков выпадает там, где на пути муссонов, идущих с океана, поднимаются горные хребты. Так, у подножия Юго-Восточных Гималаев расположено одно из самых влажных мест на Земле — знаменитые Черапунджи. Много осадков выпадает на южных склонах Западного Кавказа.
Как и на других материках, в горах Евразии климатические условия сменяются по высотным поясам. Наиболее заметна высотная климатическая поясность в таких горах, как Альпы, Кавказ, Гималаи. Климат высоких нагорий — Тибета и Памира — высокогорный, сухой, с жарким летом и морозной зимой, суровый большую часть года.
В чем состоит различие климатических условий Евразии и Северной Америки? Объясните, как географическая широта, близость или удаленность от океанов, рельеф влияют на климат вашей местности. Пользуясь картой и текстом учебника, подготовьте рассказ о распределении осадков на территории Евразии. Как объяснить установленные вами факты? Климатические пояса. Большое разнообразие климатических условий материка подтверждает карта климатических поясов.
Звичайно, влада на всіх рівнях намагається шукати вихід із надзвичайно складної ситуації, що склалася нині навколо утилізації сміття та побутових відходів. Але, як сказав відомий усім політик, маємо те, що маємо: безгрошів'я ЖКГ, застарілі технології збирання та переробки сміття, проблеми з відведенням землі під сміттєзвалища. А гори сміття день у день ростуть.Тим часом Європа усі ці проблеми успішно долає. Візьмемо для прикладу Данію.Держава ще в 80-ті роки минулого століття поклала відповідальність за цю сферу на муніципалітети, змусила їх шукати шляхи зменшення відходів та потенціальні можливості їх переробки. Водночас місцева влада, зокрема й столиці – міста Копенгагена, отримала право видавати спеціальні інструкції та регулятивні акти щодо збирання, сортування та поводження з відходами. Наступним кроком стала модернізація технічної інфраструктури вивезення відходів, затим приступили до мінімізації їхніх обсягів та утилізації.Датські муніципали розповідають, що коли вартість вивезення та спалювання сміття була порівняно низькою, ніхто не шукав дешевших шляхів його переробки. Але після ухвалення національного Акта захисту довкілля проблема загострилася. Регіональна й місцева влада відразу зосередилася на плануванні переробки різних типів відходів.Залучені до справи фахівці провели відповідні дослідження і визначили потенційні можливості розширення переробки відходів, що сприяло б зменшенню їх накопичення на сміттєзвалищах. Мета була амбітною: досягти 60–65 відсотків переробки.Муніципалітети отримали право регулювати поводження з усіма видами відходів з усіх джерел – приватних домоволодінь, комерційних організацій, промисловості, сфери послуг тощо. Усіх «виробників» сміття зобов'язали декларувати свої можливості та засоби вивезення відходів. и на послуги, звісно, значно вищі, ніж раніше, як це сталося торік у Києві).У Копенгагені чітко прописано: муніципалітет визначає схему збирання й переробки відходів, а компанія її реалізує. До речі, бюджет компанії, який затверджується щорічно, складається з коштів, отриманих від податків із власників нерухомості та землі.
