Кольорова металургія-за розмірами виробництва поступається чорної приблизно в 20 разів. Вона також відноситься до числа старих галузей промисловості, і з початком науково-технічної революції зазнала велике оновлення, насамперед у структурі виробництва. Так, якщо до другої світової війни переважала виплавка важких кольорових металів-міді, свинцю, цинку, олова, то в 60-70-ті роки на перше місце висунувся алюміній, а також стало розширюватися виробництво»металів XX століття»-кобальту, титану, літію, берилію та ін Зараз кольорова металургія забезпечує потреби приблизно в 70 різних металах.
Розміщення підприємств галузі складається з того, що металургія важких, кольорових, легуючих і благородних металів, в руді яких зазвичай низький вміст корисного компонента, зазвичай тяжіє до країн і районах їх видобутку. Цим, зокрема, пояснюється те, що в ряді країн Азії, Африки, Латинської Америки галузь виникла ще в колоніальний період. Правда в цих країнах склалися, в основному, нижні стадії виробничого процесу, а верхні-в США, Західній Європі, Японії.
У середині XX століття все більша орієнтація країн Заходу на сировину з країн, що розвиваються призвела до переміщення підприємств до морських узбереж. Після криз 70-х років виплавка кольорових металів у країнах Заходу стала скорочуватися, і велику роль почало відігравати вторинна сировина. Посилилася споживча орієнтація галузі. Нові виробничі потужності у сфері цих екологічно»брудних виробництв»в основному виникають у країнах, що розвиваються. Між виробництвом і споживанням кінцевої продукції зберігається територіальний розрив, тому що основна частина важких кольорових металів, вироблених у країнах Азії, Африки, Латинської Америки споживається в країнах Заходу.
Перша 10 країн з виплавки міді рафінованої-США, Чилі, Японія, Канада, Замбія, Німеччина, Бельгія, Австралія, Перу, Респубпіка Корея.
Объяснение:
Вікова структура населення — демографічний показник розподілу домокеграфiчного наявного населення за різними віковими групами[1]. Розподіл населення за віком пов'язаний з особливостями і динамікою його відтворення і міграцією. Вікова структура впливає на коефіцієнти народжуваності та смертності, на частку економічно активного населення[2] графічного відображення статево-вікової структури населення використовують статево-вікові піраміди[3]. По осі абсцис відкладають пропорційні долі вікових груп (ліворуч — чоловіки, праворуч — жінки), по осі ординат — вік[3].
