Географическое положение :
Таймыр — озеро на полуострове Таймыр в Красноярском крае РФ, входит в состав Таймырского заповедника. Второе по площади после Байкала озеро в азиатской части России. Таймыр является самым северным в мире настоящим крупным озером — его крайняя северная точка находится к северу от
75 градуса северной широты.
Климатические условия:
Таймырский полуостров располагается в арктической и субарктической зонах, что определяет крайнюю суровость местного климата. Для Таймыра характерна продолжительная холодная зима с температурами до −62 °C и короткое прохладное лето. Частым явлением бывает пурга, продолжающаяся иногда до нескольких недель. Практически всегда дуют сильные ветра.
Типичные почвы :
На Таймырском полуострове преобладают тундровые, глеевые и арктические почвы.
Типичные растения :
Для северной части Таймыра характерно почти полное отсутствие лишайниковых, малое распространение моховых тундр. Кустарники представлены здесь вороникой, брусникой, багульником, куропаточьей травой. В низинах тундры Таймыра покрыты мхом, на которых летом появляются цветковые растения, а кое-где встречаются кусты полярных ивняков. Травяной покров севера Таймыра довольно беден, однако на юге трава произрастает обильно. Встречаются хвощи, произрастают мятлик, лисохвост, полярный мак. Наиболее ценными цветами на Таймыре считаются жарки (в других районах их также называют огоньками). В южной части Таймырского полуострова растут также тундровые кустарники, состоящие из ерника, формируемого ивняком.
Типичные животные :
Животный мир Таймыра представлен различными видами зверей (горностай, росомаха, соболь, песец, на морском побережье — белый медведь и др.), птиц (гуси, утки, гагары, бакланы, белые куропатки, полярные совы, соколы и др.) и рыб (сиг, осётр, хариус, таймень и др.). Здесь обитает северный олень, являющийся основой животноводческой культуры коренных народов севера, и снежный баран (чубук).
Трудові ресурси в Україні використовуються нераціонально. Переважаючою формою зайнятості населення все ще залишається державний сектор економіки. Проте частка недержавних форм власності і питома вага працюючих у ній поступово зростає.
На вересень 2003 р. на території України проживало 47,870 млн. осіб. За цим показником наша країна перебуває на 5-му місці в Європі після Німеччині, Великобританії, Італії та Франції. Середня густота населення близько 84 осіб на 1 км2. Особливо вплинули на кількість і густоту населення в Україні роки радянської влади і входження до складу Радянського Союзу. Починаючи з 1917 р., український народ втратив понад 25 млн. своїх громадян вбитими і закатованими. Це найбільший з відомих геноцидів (знищення за національною ознакою), що його знала історія людства: громадянська війна і агресія російських, польських і, німецьких військ 1917-1920 рр., голодомори 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., масові репресії 1935-1939 рр., Друга світова війна, голод 1946-1947 рр. Під час освоєння цілинних і перелогових земель у 1953-1954 рр. з України було вивезено понад 1,5 млн. осіб. І, нарешті, чорнобильська трагедія, що призвела до міграції сотень тисяч осіб і перетворення цілих районів нашої країни в безлюдні території.
