Споконвіку люди селилися поблизу води. не дивно, що назви багатьох міст пов'язані з назвами річок. скільки у наведеному переліку таких міст: пртп'ять,сєвєродонецьк,дніпро славутич,харків,ужгород,хорол,вилкове,луганськ,київ?
Київ — за легендою його засновником був князь Кий, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю.
Львів — заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева.
Харків — названий іменем козака Харка.
Чернігів — за легендою одержав назву від князя Чорного і княжни Чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів.
Суми — названі начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається і річка, на якій стоять Суми.
Житомир — пов'язаний з ім'ям одного з дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після загибелі князів Житомир залишив Київ і оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього.
Володимир-Волинський — названий іменем князя Володимира Святославича, що збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі.
Дрогобич — за народними переказами раніше називався Бич. Під час монголо-татарської навали місто було спалене ворогом. Згодом поблизу згарища було засновано другий Бич. Трохи змінена назва "другий Бич" збереглася досі.
Фастів — походить від селища Хвостів, яке згодом перетворилося у Фастів.
Мукачеве — за легендою виникло біля старовинного замка, збудованого на високому горбі. Ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору.
Конотоп — був заснований на непрохідних болотах, де тонули коні.
Бердичів — походить від берендичів -племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів формувалась найбоєздатніша кіннота князя Володимира Мономаха.
Полтава — пов'язана з назвою річки Олтавою (так раніше називалася Ворскла).
Вишгород — місто Київської обл. Велике давнє село часів Київської Русі, резиденція княгині Ольги. Вперше згадується 946 року. Одні вважають, що Вишгород походить від слів "вишній город" — "високе місто", інші — від того, що розташований на Дніпрі вище Києва.
Вінниця — походить або від назви річки, Віннички, або ж від старослов'янського слова — "віно": придане, посаг, дарована земля. З історії відомо, що Вінниця була придбана князями Коріатовичами.
Гуляйполе — місто Запорізької області. Виникло 1785р. Гуляйполе означає "роздолля, вільне поле".
Десна — права притока Дніпра, походить від "десниці" — права рука, правий бік.
Дніпро — стародавні греки називали Борисфен, римляни і скіфи — Данапріс, а згодом Данапер, турки — Узу, українці — Дніпр. Походження назви остаточно не з'ясоване. Одне з припущень: від скіфського -дана — річка і -іпр — глибока.
Дністер — назва річки, можливо, походить від скіфських слів "швидка річка".
Дунай — річка, що має сучасну назву від аланського Дон, дуна, дана — "вода, річка".
Збруч — ліва притока Дністра. Назва походить від слова збруч — "болото",
Інгулець — права притока Дніпра, Греки називали Герос, половці - Івля "оповіщення, сторожова річка",
Сіверський Донець — права притока Дону. Слово "дон" у перекладі з аланської мови (алани — предки осетин) означало "вода; річка".
Сіверський — від східнослов'янського племені сіверян, що жили у верхній течії річки.
Південний Буг — річка, що впадає в Чорне море. Стародавні греки називали — Гіпа-ніс, Іпаніс, у літописах відомий як Бог, Боуг. Буг (Західний Буг) — річка, права притока Вісли, назва, можливо, походить від "буг" - кривий, зігнутий.
Прип'ять — права притока Дніпра. Назва від слов'янського слова "п'ятить" — пливти по річці.
Прут — ліва притока Дунаю. Назва від скіфського "пораута" — "бурхлива вода", "бурхлива річка".
Псел — ліва притока Дніпра. Давня українська назва Псло. Назва виникла, очевидно, від слов'янського кореня піс, пьс, пес, пстрі — "луки, вологе місце".
Рось — права притока Дніпра.Слово русь (рось) означає "рудий, русявий, русий".
Сейм — ліва притока Десни. Назва, як вважається, пов'язана з сімома окремими джерелами притоки.
Тихий океан: Это самый большой из всех океанов, он отделяет Азию и Океанию от Южной Америки. Его площадь 165 250 000 квадратных километров, он граничит с Азией и Австралией на западе и Северной и Южной Америкой на востоке. Он простирается от Арктики на севере до Антарктического океана на юге. Его средняя глубина 4 028 м, он также самый глубокий океан – глубина Марианской впадины 11033 м. Северный-Ледовитый океан: Ледовитый океан самый маленький и самый мелкий из пяти крупнейших мировых океанов; его площадь 8 207 654 квадратных киллометров. Он окружен Евразией и Северной Америкой и частично покрыт льдом в течение всего года. Температура Северного Ледовитого океана и соленость меняются сезонно, в зависимоти от таяния и замерзания ледового покрова, у него самая низкая соленость из пяти основных океанов, из-за низкого испарения, притока пресной воды из рек и ручьев, и ограниченного соединения и оттока океанических вод.
Течения в Северном Ледовитом океане. Течения в этом океане наименее изучены. В других океанах, где развито судоходство, скорость и направление течений могут быть определены по величине отклонения корабля от курса. В Арктике немногие данные о течениях были получены путем наблюдений за движением вмерзших в лед судов. В 1893 Фритьоф Нансен на своем небольшом корабле «Фрам» вошел в паковые льды к северу от побережья Сибири, надеясь достичь Северного полюса вместе с дрейфующими льдами. Однако оказалось, что траектория этих льдов в 480 км от полюса, и тогда Нансен покинул «Фрам» и направился к полюсу пешком. Он дошел до 86°14ў с.ш. и повернул назад. Корабль же, скованный льдами, дрейфовал три года и почти достиг Шпицбергена. Наблюдения за дрейфом «Фрама» и других судов, а также новейшие исследования на дрейфующих станциях позволяют представить общую картину циркуляции вод в Северном Ледовитом океане. Наибольшее количество вод поступает с юго-запада вместе с Норвежским течением, омывающим берега Норвегии. Часть этих вод у Шпицбергена, поворачивает на запад и далее движется на юг вдоль берегов Гренландии (Восточно-Гренландское течение). Другая часть Норвежского течения поворачивает от Шпицбергена на восток, движется вдоль берегов России и достигает Берингова пролива. Здесь эти воды соединяются с водами, поступающими из Тихого океана через Берингов пролив, и с водами, движущимися в западном направлении вдоль северных берегов Канады и Аляски. Затем весь этот поток направляется к северу, пересекая полярную область, и присоединяется к Восточно-Гренландскому течению.
Київ — за легендою його засновником був князь Кий, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю.
Львів — заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева.
Харків — названий іменем козака Харка.
Чернігів — за легендою одержав назву від князя Чорного і княжни Чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів.
Суми — названі начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається і річка, на якій стоять Суми.
Житомир — пов'язаний з ім'ям одного з дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після загибелі князів Житомир залишив Київ і оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього.
Володимир-Волинський — названий іменем князя Володимира Святославича, що збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі.
Дрогобич — за народними переказами раніше називався Бич. Під час монголо-татарської навали місто було спалене ворогом. Згодом поблизу згарища було засновано другий Бич. Трохи змінена назва "другий Бич" збереглася досі.
Фастів — походить від селища Хвостів, яке згодом перетворилося у Фастів.
Мукачеве — за легендою виникло біля старовинного замка, збудованого на високому горбі. Ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору.
Конотоп — був заснований на непрохідних болотах, де тонули коні.
Бердичів — походить від берендичів -племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів формувалась найбоєздатніша кіннота князя Володимира Мономаха.
Полтава — пов'язана з назвою річки Олтавою (так раніше називалася Ворскла).
Вишгород — місто Київської обл. Велике давнє село часів Київської Русі, резиденція княгині Ольги. Вперше згадується 946 року. Одні вважають, що Вишгород походить від слів "вишній город" — "високе місто", інші — від того, що розташований на Дніпрі вище Києва.
Вінниця — походить або від назви річки, Віннички, або ж від старослов'янського слова — "віно": придане, посаг, дарована земля. З історії відомо, що Вінниця була придбана князями Коріатовичами.
Гуляйполе — місто Запорізької області. Виникло 1785р. Гуляйполе означає "роздолля, вільне поле".
Десна — права притока Дніпра, походить від "десниці" — права рука, правий бік.
Дніпро — стародавні греки називали Борисфен, римляни і скіфи — Данапріс, а згодом Данапер, турки — Узу, українці — Дніпр. Походження назви остаточно не з'ясоване. Одне з припущень: від скіфського -дана — річка і -іпр — глибока.
Дністер — назва річки, можливо, походить від скіфських слів "швидка річка".
Дунай — річка, що має сучасну назву від аланського Дон, дуна, дана — "вода, річка".
Збруч — ліва притока Дністра. Назва походить від слова збруч — "болото",
Інгулець — права притока Дніпра, Греки називали Герос, половці - Івля "оповіщення, сторожова річка",
Сіверський Донець — права притока Дону. Слово "дон" у перекладі з аланської мови (алани — предки осетин) означало "вода; річка".
Сіверський — від східнослов'янського племені сіверян, що жили у верхній течії
річки.
Південний Буг — річка, що впадає в Чорне море. Стародавні греки називали — Гіпа-ніс, Іпаніс, у літописах відомий як Бог, Боуг. Буг (Західний Буг) — річка, права притока Вісли, назва, можливо, походить від "буг" - кривий, зігнутий.
Прип'ять — права притока Дніпра. Назва від слов'янського слова "п'ятить" — пливти по річці.
Прут — ліва притока Дунаю. Назва від скіфського "пораута" — "бурхлива вода", "бурхлива річка".
Псел — ліва притока Дніпра. Давня українська назва Псло. Назва виникла, очевидно, від слов'янського кореня піс, пьс, пес, пстрі — "луки, вологе місце".
Рось — права притока Дніпра.Слово русь (рось) означає "рудий, русявий, русий".
Сейм — ліва притока Десни. Назва, як вважається, пов'язана з сімома окремими джерелами притоки.